Усе зрозуміло. Адже в новому положенні деякі акценти посилено (відносно попереднього «статуту»), а деякі позиції — змінено.

Наприклад, за новим положенням, відтепер маємо п’ять національних премій (раніше їх налічувалося до десяти). Жорсткішими стануть і «фільтри» – тобто звужено коло організацій, котрі висуватимуть твори та номінантів. Також певною мірою змінився і сам «статус» премії. Відтепер це не лише престижна творча відзнака в галузі літератури, мистецтва, публіцистики, а ще й державна нагорода України.

Про ці та інші новації — коментар для «ДТ» Бориса ОЛІЙНИКА, голови Комітету з національної премії України імені Тараса Шевченка.

— Зрозуміла увага творчої інтелігенції до нового положення про премії імені Шевченка, — каже Борис Олійник. — Це справді найпрестижніша нагорода в Україні в царині мистецтва та літератури. І до номінантів та лауреатів придивляються завжди прискіпливо.

Стосовно нового положення зауважу таке… На жаль, це положення нам трохи затримали… Хоча наші пропозиції були подані завчасно. І відтепер маємо вже не так багато часу. Адже прийом творів, нагадаю, на здобуття премії триватиме лише до першого листопада поточного року. Хоча досвід і переконує: найактивніший період надходження творів (і документів) — останній тиждень жовтня. Отож час ще є…

Відтепер Національна премія імені Тараса Шевченка має рівень державної нагороди України. Що це означає? Таким чином зміцнюється її статус. Тим більше що процедура висунення на здобуття і присудження премії передбачена у новому положенні саме з урахуванням вимог чинного законодавства про державні нагороди України.

Стосовно кількості премій… Нагадаю, що в різні роки така кількість становила від трьох до десяти. І, як з’ясувалося, кількісний «чинник» певною мірою знизив значимість самої премії, яка, нагадаю, має присуджуватися за найвидатніші творчі здобутки. Це, зрозуміло ж, в ідеалі.

Нове положення, як і раніше, не передбачає поділу на окремі номінації. Але визначає присудження не більше однієї Шевченківської премії з кожного творчого напряму. Чи то література, театр, кінематограф, публіцистика, музичне мистецтво, народне або декоративно-прикладне…

Таким чином, уже неможливий суто «формальний» розподіл преміального фонду. А головним аргументом — на користь того чи того твору — має бути лише високий художній рівень.

Звісно, з цього приводу можна дискутувати про економічну кризу, яка примушує державу «затягувати пасок». А з іншого боку, варто сказати і про посилення конкуренції — у світлі нового положення. Адже таке змагання, переконаний, буде суто творчим.

Багатьох цікавлять і нові вимоги до організацій та установ, які висувають твори. По суті, головна вимога окреслена вище — художній рівень, видатна творча майстерність. Але особливу увагу звертаю на те, що відтепер висунення творів здійснюється установами, підпорядкованими Міністерству культури і туризму України та держкомтелерадіо України… А від обласних осередків творчих спілок — через центральні спілки.

Нагадаю, в Україні на сьогодні зареєстровано 22 творчі спілки. Вибір маємо… Правами подання, за новим положенням, наділені також Товариство «Просвіта», Український фонд культури, Національна академія мистецтв України, Національна академія наук України… Такий реєстр, можливо, певною мірою «звужує» коло установ, які могли б пропонувати своїх обранців… З іншого боку, це передбачає і певну «вертикаль». Тобто зміцнюються позиції творчих спілок. Зменшуються шанси деяких «випадкових» організацій, які могли раніше лобіювати ті чи інші суперечливі проекти.

Як зазначалося вище, премія тепер матиме статус державної нагороди, що реалізовуватиметься високим етичним та фаховим рівнем кожного із членів комітету. В цьому плані розраховуємо лише на взаєморозуміння…

І останнє. Деякі позиції нового положення, можливо, викличуть двозначне тлумачення. Тому й наголошую: пройдемо перший етап роботи у комітеті, врахуємо тенденції, послухаємо зауваження (якщо такі будуть), а потім, безперечно, винесемо на розгляд президента можливі пропозиції чи поправки — якщо такі будуть…