Re: цензії

21.07.2025|Віктор Вербич
Парадоксальна незбагненна сутність жіночого світу
16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Правда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
Антивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя

Літературний дайджест

Ерленд Лу, Тихі дні в Перемішках. Видавництво «Фоліо»

Дія цього кумедного — аж до гірких сліз — роману цілком вкладається в межі однієї-єдиної відпустки добропорядних сорокарічних норвезьких громадян.

При цьому ближче до свого щасливого завершення «Тихі дні в Перемішках» — нове твориво автора культової книжки «Наївно супер» — дедалі більше скидаються на звичайнісінький фарс. Мабуть, це і є саме той театр, що його безуспішно розшукує бідолашний герой роману.

Так уже вийшло, що скромний завліт норвезького Національного театру не може позбутися нав’язливого бажання — показати всьому світові, що таке справжня драматургія. Він щокроку купує спеціальні записники, шукає відповідного місця для писання та ситуацій для опису, а головне — натхнення, необхідного для створення шедевру. Адже для того, щоби всі прочитали його геніальну п’єсу, її треба спочатку написати. Цим, власне, й заклопотаний герой роману Ерленда Лу. І все б воно нічого, якби з часом не виявилося, що відрізнити театр від чогось іншого, буденного й нехудожнього буває щоразу складніше. Наприклад: сексапільна ведуча кулінарного шоу — це театр? Або чи театр це — сумбурні думки, що, будучи викладені на папері, нагадують шпигунський шифр? І чи не театр це абсурду?

Хай там як, але, виїхавши з родиною на літній відпочинок до маленького містечка в Німеччині, наш бідний герой несподівано — по рядку в день і по сімейній чварі за годину — з’ясовує, що його майбутня п’єса — це перетворення донедавна байдужого йому життя на йому ж адресований текст, чий сенс він мусить сам і витворити, і виписати. От лишень не дуже бідоласі пишеться на відпочинку…

Ні, майбутній драматург у романі Ерленда Лу, звісно, ні на кого не нарікає. Хіба що родина, яка нібито розуміє важливість справи, якою роками займається їхній татко-дивак (який у свою чергу оплачує всі рахунки), потроху починає розвалюватися. Дружина закохується у власника будинку, дочка соромиться свого батька… Але все це невизнаному генію байдуже. Часто, стомившись від сімейного життя, він зачиняється у ванній, сідає на унітаз і під акомпанемент увімкнутої зубної електрощітки своєї дружини тихенько «думає про театр». Або потайки від жінки роздивляється в Інтернеті фото своєї віртуальної коханки, роз’ятрюючи в собі ревність до її чоловіка. Або взагалі тікає з дому, мчить до Лондона, де швендяє під вікнами тієї самої спокусливої ведучої, а потім не може згадати, чи було все це насправді. Або, знов-таки, зрозуміти, чи може це вважатися театром.

Утім, в умовах, близьких до катастрофи, все зазвичай рятує фінальний свисток судді. Відпустка закінчується, розсварені батьки знову сходяться, і буденний театр знову починається з вішака у передпокої рідної квартири.

Ігор Бондар-Терещенко



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

14.07.2025|09:21
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року


Партнери