Re: цензії

20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»

Літературний дайджест

Перший ювілейний

Василь Шкляр готує аудіокнигу, їде в США та на осінь збирається піднімати прапори.

 

Перед довгими вихідними, з яких країна виходить цього тижня, письменник Василь Шкляр приготував своїм прихильникам і друзям подарунок — творчий вечір iз нагоди власного 60–річчя, яке він відсвяткував 10 червня. Зустріч відбулася 23 червня у столичному Будинку художників й деякою мірою носила характер заключної у всеукраїнському турі письменника з нагоди презентації проекту «Чорний ворон» (це і книга, й запланована екранізація, й обговорення неврученої державної Шевченківської премії). Проте в Києві ці теми не були домінуючими — аудиторію більше цікавили традиційні для українців екзистенційні питання: про те, чому в нас так мало лідерів, готових пожертвувати собою, чи про комплекс меншовартості... Можливо, це було пов’язано з тим, що в залі зібралися люди здебільшого середнього й старшого покоління, й фактично була відсутня молодь, яка традиційно складала потужне ядро на зустрічах зі Шклярем й провокувала динамічнішу дискусію. Що ж, літні канікули зробили свою справу, й творчий вечір письменника перетворився на тиху, майже домашню, вечірку для старих друзів.

Серед десятка цінних і приємних подарунків (як–то вірменський коньяк 40–річної витримки, не випитий ще в студентські роки) виявилися й такі, якими може скористатися не тільки ювіляр. Наразі на студії звукозапису мистецької агенції «Наш формат» закінчується оформлення аудіокниги «Залишенець. Чорний ворон», частину з якої на вечорі зачитав заслужений артиcт України Петро Бойко, який раніше записав аудіоверсію «Берестечка» Ліни Костенко. Звукова книга надійде у продаж вже наступного тижня: понад 18 годин звучання умістили на DVD, ціна диску запланована в межах 40 грн., наклад — тисяча екземплярів.

Сам же Шкляр презентував невеличкий уривок із майбутнього твору: «Щоб не думали, що не працюю над романом «Маруся», а лише гастролюю», — хитро пожартував автор. Оприлюднений уривок описує сцену зустрічі отаманші Марусі із колишнім однокурсником, який приєднався до руху за встановлення Країни рад: у полі, під спів «Інтернаціоналу» й розстріл полонених.

Хоча так звані «гастролі» у Василя Шкляра не закінчуються: наприкінці серпня він вилітає в Штати. «Перед Днем незалежності, — уточнює письменник. — Мене запросили кілька організацій: Світовий конгрес українців, представники УГКЦ й УПЦ (КП), Товариство української мови. Це буде презентація книги «Чорний ворон» і збір коштів на кіно. Книги до Америки потрапили з українських видавництв, дехто ознайомився з романом через інтернет». Тур розпочнеться з Чикаго, Клівленда, Нью–Йорка, охопить приблизно десяток міст й завершиться в Атланті. В Україну Василь Шкляр планує повернутися десь у середині вересня. Хоча, можливо, дорогою заверне ще в Канаду та Австралію. Цікаво, що церква досить прихильно поставилася до ідеї екранізації роману: за словами письменника, такі відгуки від чув з вуст глави УГКЦ Святослава Шевчука та Патріарха Філарета. А от «перші мільйони на фільм будуть з Дніпропетровська», зауважив Шкляр: «Сподіваюся, що робота розпочнеться наступного року».

Як виявилося, зустріч у Будинку художників була репетицією масштабнішого заходу, запланованого на кінець жовтня, — ювілейного вечора у Палаці «Україна». Хоча сам Шкляр, натхненний життєписом своїх героїв, налаштований на радикальніші святкування: «Так, хлопці планують, але я більше схиляюся до акції цікавішої, ніж вечір: восени треба збиратися й піднімати прапори».

Наталя Дмитренко



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
20.01.2026|09:54
Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
20.01.2026|09:48
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
19.01.2026|15:42
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
12.01.2026|10:20
«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
07.01.2026|10:32
Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві


Партнери