Перша

Першою була збірка «перформативних творів і лірики» Назара Гончара під назвою «LIES DICH». Цю назву важко перекласти, бо її склав сам Назар по-німецьки, як і певну частину витворів збірки. Всі інші вірші, тобто їх левову частку, переклала Христина Назаркевич. Є тут і зорова поезія, і візуальний пунктирний ряд – світлини Гончаревих поетичних перформенсів. Мені неодноразово доводилося чути від німецькомовних компетентних людей, що збірка чудово скомпонована й перекладена, до того ж є настільки екстраординарною, що стала справжньою подією у німецькомовному світі, у тому його сегменті, зрозуміло, який цікавиться поезією.

Відкривається збірка триптихом, у якому автор пояснює, чому саме таке німецьке написання він вибрав для власного імені-прізвища (Nazar Hončar). Далі на сімдесяти сторінках йдуть його вірші та літеральні композиції. Потім наведено текст «Казки про Байду-Немову», на жаль, не казки-показки, як це було у виданні 1993 року, а просто казки, адже текст не супроводжується коміксальними ілюстраціями Ореста Ґелитовича, а репродуковано лише титул першого видання цього твору.

Супровідні тексти про особу та поезію Назара Гончара написали Кляус Ґельц, Ольга Фльор, Ґергільд Штайнбух і Макс Ауфішер. Вони продовжили й суттєво розширили рецепцію Гончаревої поезії в німецькомовному світі, в якому Назар тішився неабиякою популярністю і зустрів справжнє розуміння.

Друга

Друга збірка вийшла під назвою «Dichter noch Dichter», її перекласти простіше: «Поет ще поет». Відкривається збірка розлогим Назаровим есеєм «Агорафобія або де я є», найоб´ємнішим його твором, написаним від квітня 2003 по квітень 2005 року. Цей екстраординарний текст, присвячений Сашкові Кривенкові та Ісусові Христу, вражає оголеною відвертістю, де в авторову біографію вплітається маса алюзій, родинних та історичних фактів, рефлексій на явища та події, тонких спостережень і профетичних одкровень.

Наступним розділом є вірші Назара Гончара, яких не було в попередній німецькомовній збірці. Шість із них наведено й мовою оригіналу, щоб краще відтінити переклад. Один із них наведу тут, адже він безпосередньо стосується колишніх наших двоїстих посиденьок:

PROST!

сидимо.

сумні.

мовчимо.

смурні.

притомилася ждати чарка,

опритомнює Йвась Назарка:

«все так не будьмо!»

TROST!

Загалом віршів у цьому розділі тридцять вісім (один із них є диптихом). Два останні виділені напівжирним шрифтом і під ними зазначено, що вони написані в Ґраці навесні 2008 року, тож можна висловити припущення, що вони й написані по-німецьки.

Третій умовний розділ книжки можна назвати меморіальним, він складається з матеріалів, присвячених Назарові. Останнє його інтерв´ю, властиво – монологи, записані Ксенією Харченко, дає дуже багато для зрозуміння його творчої лабораторії. У тексті Андрія Любки йдеться про останні години та хвилини Назарового життя. У текстах Андреаса Унтервеґера, Бірґіт Пельцль, Маркуса Ярошки та Макса Ауфішера, написаних напрочуд тепло, йдеться про сприйняття ними феномену Назара Гончара, з яким їх звела щаслива доля.

Завершується книжка післямовою Христини Назаркевич і біобібліографією Н. Гончара. Варто ще зазначити, що книжка проілюстрована самим видавцем Крістіяном Тангойзером, а ці ілюстрації навіяні Назаровими мальованими арабесками.

При цій нагоді нагадаю, що готові до друку й незабаром з´являться «Зібрані твори» Назара Гончара в одинадцятитомній серії «ЛУГОСАД».

Hončar N. LIES DICH : Performative Dichtungen und Lyrik / Nazar Hončar ; Übertragung Chrystyna Nazarkewytsch. – Graz : Leykam Verlag ; Internationales Haus der Autorinnen und Autoren Graz, 2008. – 102 S.

Hončar N. Dichter noch Dichter / Nazar Hončar ; Übersetzungen aus dem Ukrainischen Chrystyna Nazarkewytsch. – Edition Tanhäuser  Internationales Haus der Autorinnen und Autoren Graz, 2011. – 127 S.

Іван Лучук