Це спільна ініціатива бібліотеки та молодіжної громадської організації «Інтелектуальне лідерство». Метою проекту є збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, який зберігається в НІБУ.

Ніні вже оцифровано понад 120 краєзнавчих та раритетних видань, половина з яких є у вільному доступі на сайті бібліотеки. В планах книгозбірні — працювати над оцифровкою ще сотень книг впродовж наступних років. Учасники проекту зробили повний імідж-каталог бібліотеки, що нараховує десятки тисяч книжок. Тепер науковці, студенти чи будь-хто з зацікавлених осіб зможуть перевірити, чи є в наявності та чи інша книга, не виходячи з дому.

Ініціатори проекту прагнуть оцифрувати ще тисячі книг, серед них зокрема й перлини відділу «Рідкісна книга» бібліотеки. А це і Острозька Біблія першодрукаря Івана Федорова та інші стародруки, і давня «Історія Франції», і прижиттєві видання українських та зарубіжних класиків: Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Олександра Пушкіна, Мольєра...

На здійснення усього обсягу робіт потрібно близько 1,5 мільйони гривень. «День» вже писав, що у вересні проект отримав фінансову підтримку від Антикризової гуманітарної програми міжнародного фонду «Відродження», а також Міністерства культури України. Варто зазначити, що оцифровка однієї книги коштує близько 500 гривень і займає в середньому півдня.

— Від фонду «Відродження» ми отримали 330 тисяч гривень, — розповіла «Дню» одна з організаторів проекту президент МГО «Асоціація молодих науковців «Інтелектуальне лідерство» Олена КРИКУН. — Одразу написали заявки на ще кілька міжнародних програм підтримки, зокрема й від Британської бібліотеки. Доволі важко в Україні знайти кошти на такі проекти, адже збереження культурної спадщини зараз не є пріоритетним для грантодавців. Ми закупили скандувальну станцію, щоб незалежно від наступних надходжень мати можливість сканувати і навчати цьому бібліотекарів.

Технологічно оцифровка таких книжок — непроста справа. Адже значна частина з них перебуває в зоні підвищеного ризику руйнування.

Наразі бібліотека послуговується двома сканерами, однак вони підходять не для всіх книжок. Запрошений з Росії експерт з оцифровки Тетяна БЕЛЯЄВА зазначає: «Якщо ми говоримо про рідкісну книгу XIII—XIX століть, то перш ніж братися за її оцифровку проводять експертизу її збереженості і залежно від стану підбирають обладнання. В Європі та Росії вже з десяток років застосовуються безконтактні вакуумні сканери для оцифровки книг, що погано збереглися. Ми скануємо за допомогою двох звичайних професійних сканерів вартістю близько 70 тисяч євро кожен. Щоб зробити це за п’ять років, нам потрібна сотня таких сканерів! Тому тут важливим є рішення бібліотеки: що оцифровувати в першу чергу. А це те, до чого в першу чергу звертаються читачі і що має національну та історичну чи технічну цінність».

Катерина ТОЛОКОЛЬНИКОВА