Унікальність видань у тому, що всі есеї, які увійшли у збірки, обрав та узгодив сам автор. Літературознавці називають їх справжнім подарунком для інтелектуалів.

Своє пальто він називав шубою, а таксі – таксом. Перед його порогом був килимок із ромашкою на кутику і це було місцем, де прихильники залишали квіти. Юрій Шевельов не був сентиментальним, автора не цікавило, що буде після його смерті, натомість основним своїм завданням він убачав пошук власного «я», пригадує український літературознавець і культурологТамара Гундорова.

«Він зробив літературознавство театром, а українських письменників – акторами», – каже вона.

«Його доля, його книжки, спогади – це справді ціла література. Він перетворював своє життя на текст, безпосередньо, звичайно. Він каже: я пишу ці спогади тільки тому, що мене цікавить «я», намагаюся зрозуміти, що таке я», – пригадує Тамара Гундорова.
​​
«З його сюжетів можна було нагодувати цілий Голівуд» – Забужко

Юрій Шевельов був дуже гарним викладачем і добре знав свого адресата. За час 12-річної дружби з Оксаною Забужко саме Шевельов став основним наставником письменниці. Її він називав онучкою, а всі листи до неї підписував словом «дідусь», розповідає письменниця. Він казав, що зробив для української мови те, що Михайло Грушевський зробив для історії України, зазначає Оксана Забужко і презентований п’ятитомник Шевельова називає справжнім подарунком для інтелектуалів.

Кращої школи мислення одночасно аналітичного і асоціативного ви навряд чи знайдете Оксана Забужко

«З одних тільки його сюжетів можна було нагодувати цілий Голівуд і написати бібліотеки книжок. Читати Шевельовську есеїстку – це насолода. Кращої школи мислення одночасно аналітичного і асоціативного ви навряд чи знайдете. При тому, що він мав літературний хист, він мав свій стиль, був дуже іронічний, проникливий, його улюблений словом було слово «співгра». При цьому всьому він насамперед учений, учений з великої букви», – наголошує Забужко.

Літературознавці називають твори Шевельова чтивом не для дітей і радять мати їх у кожній родині, наголошуючи, що такого мислителя 20 століття, який би так майстерно перетворював своє життя на текст, знайти складно.

Юрій Шевельов став відомим насамперед завдяки дослідженням історичної фонологїї української мови. Саме він ввів українську мову в міжнародний лінгвістичний обіг і заперечив існування спільної колиски для «трьох братніх народів». Також він відомий як науковий опонент Романа Якубсона. Ті, хто був знайомим з мовознавцем, відгукуються про нього, як про людину з тонким почуттям гумору, що понад усе прагнула виговоритися за допомогою своїх книжок, але яка, проте, залишилась незатребуваною сучасниками.

Ірина Стельмах