Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Літературний дайджест

14.02.2013|06:58|Deutsche Welle

Конфлікт у німецькому видавництві, де друкуються й українці

Свого часу Suhrkamp було найвпливовішим видавництвом Німеччини.

Проте зараз його існування опинилося під загрозою. Боротьба за контроль над підприємством може призвести до його знищення.

Suhrkamp, одне з найвпливовіших видавництв Німеччини, яке чи не найактивніше презентувало на німецькому книжковому ринку українських авторів, загрузло у внутрішніх конфліктах.

Для багатьох сценарій виглядає зрозумілим: хвацький інвестор хоче захопити традиційне підприємство та отримати від нього якомога більше прибутку. На ділі ж це призводить до знищення фірми або принаймні до її кардинальної видозміни. Традиційним підприємством у цьому випадку є Suhrkamp, інвестором - міноритарний акціонер Ганс Барлах, якому належать 39 відсотків акцій видавництва. Проте реальність, як правило, виглядає складнішою. Що ж відбувається у Suhrkamp насправді?

Улла Унзельд-Беркевіч продовжує справу свого померлого чоловіка, легендарного видавця Зіґфріда УнзельдаУлла Унзельд-Беркевіч продовжує справу свого померлого чоловіка, легендарного видавця Зіґфріда Унзельда

У всіх на слуху

Видавництво зараз перебуває у власності двох акціонерів, співпраця між якими "не клеїлася" від початку. Одним із них є родинний фонд Зіґфрида та Улли Унзельд. Його очільниця - Улла Унзельд-Беркевіч, удова колишнього видавця Зіґфрида Унзельда. Іншим партнером є медіа-холдинг AG Winterthur, очолюваний медіа-підприємцем Гансом Барлахом. Останній у 2006 році проти волі родинного фонду придбав частку видавництва у колишніх міноритарних акціонерів. З того часу в Suhrkamp панує щось на кшталт воєнного стану. Врешті-решт обидві сторони конфлікту звернулися до суду, при чому кожен з акціонерів вимагає відсторонення від справ іншого. А Ганс Барлах навіть пригрозив, що у разі незадоволення його позову ініціюватиме розпуск видавництва. Засідання суду у цій справі заплановане на 13 лютого.

У німецьких ЗМІ мало не щодня з´являються статті, інтерв´ю та коментарі щодо ситуації навколо видавництва. Журналістська дискусія на цю тему надзвичайно емоційна, її учасники навзаєм звинувачують одне одного в однобокому висвітленні конфлікту. Причому такий медійний резонанс події навколо Suhrkamp викликають далеко не вперше. Подібною була ситуація і близько шести років тому, коли Ганс Барлах долучився до акціонерів видавництва. Як і 2002-го, коли помер багаторічний легендарний видавець Suhrkamp Зіґфрид Унзельд, а підприємство очолила його вдова Улла Унзельд-Беркевіч. Зараз же "мильна опера про Suhrkamp", як її обізвали у німецькій пресі, знову продовжується.

Ганс Барлах вважає, що видавництво має приносити більші прибуткиГанс Барлах вважає, що видавництво має приносити більші прибутки

Suhrkamp - інтелектуальний центр Західної Німеччини

Аби зрозуміти причини настільки бурхливих реакцій на конфлікт довкола цього видавництва, треба згадати його історію. У Західній Німеччині кожен, хто хоч трохи вважав себе інтелектуальним автором, видавався у Suhrkamp - воно задавало тон. Розквіт видавництва припав на 1960-ті та 1970-ті роки, у яких воно було, за формулюванням літературного критика Зіґріда Льоффлера, "провідником усіх інтелектуальних дискурсів".

У ньому видавалися філософи на кшталт Теодора В. Адорно, Ернста Блоха та Юрґена Габермаса, молоді письменники, такі як Мартін Вальсер або Петер Гандке - сьогодні ці автори стали дуже популярними. Окрім того, у видавництві виходили книжки й таких міжнародних літературних зірок як Марсель Пруст, Томас Стернз Еліот або Семюел Беккет. Цей список можна доповнити ще багатьма відомими іменами, зокрема й класиків, таких як німецький Герман Гессе або швейцарський прозаїк Макс Фріш. Американський літературознавець Джордж Стайнер на початку 1970-х років навіть запровадив поняття "культура Suhrkamp" (suhrkamp culture).

Акцент на глобальну літературу

Проте часи змінилися. Подібне монопольне становище, яке Suhrkamp свого часу займало, у сьогоднішньому глобалізованому мережевому світі більше не є можливим, підтвердив у розмові з DW Зіґрід Льоффлер. Тим не менше, Suhrkamp до сьогодні залишається важливим німецьким видавництвом, причому не лише завдяки своєму визначному минулому. Тим більше, що це одне з небагатьох середніх видавництв, які ще не входять до складу великих концернів.

Важливу роль у сьогоднішній політиці видавництва відіграють не лише німецькі, а й іноземні автори. "Що мені подобається у Suhrkamp, так це те, що вони дуже рано зробили акцент на так звану глобальну літературу. Це автори з Африки, Лівану, Пакистану. Ці автори є важливими для сучасної літератури, але погано продаються. Вони роблять честь видавництву, проте багато грошей не приносять", - наголосив літературний критик.

Вілла Suhrkamp у Берліні, витрати на яку теж стали предметом конфліктуВілла Suhrkamp у Берліні, витрати на яку теж стали предметом конфлікту

Видавничі барикади

Гроші - куди ж без них - також є одним із каменів спотикання у конфлікті між акціонерами. На думку Ганса Барлаха, підприємство повинне приносити більше прибутку. Водночас прес-служба Suhrkamp неодноразово підкреслювала, що фінансовій ситуації видавничої групи нічого не загрожує. Через це у конфлікт вступають і автори видавництва, більшість з яких підтримує видавчиню Уллу Унзельд-Беркевіч. Відомі німецькі письменники, такі як Уве Теллькамп, Ганс Маґнус Енценсберґер або Сибілле Левічарофф оголосили, що покинуть Suhrkamp, якщо його очолить Ганс Барлах.

На початку грудня минулого року суд уже відсторонив управління видавництва, до якого належить і Улла Унзельд-Беркевіч, від виконання обов´язків. Ганс Барлах звернувся до суду через те, що деякі витрати підприємства не було з ним узгоджено. Йдеться зокрема про видатки на віллу у престижному районі Берліна, у якому пані Унзельд-Беркевіч мешкала та проводила літературний салон. Вирок ще не вступив в силу - сімейний фонд подав апеляцію. Тим часом власники видавництва готуються до чергової зустрічі в залі суду, засідання якого має відбутися 13 лютого.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери