Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Літературний дайджест

02.04.2013|20:42|Gazeta.ua.

Герої нового роману Вольвача лаються по-сербськи

— Коли буде новий роман — питання, яке мені постійно ставили протягом років восьми. 

Відколи вийшов перший роман "Кляса". Я казав, що він уже є — у мене в пучках пальців. Тільки треба написати. Отак цілих вісім років все збирався сісти за нього, — каже письменник Павло Вольвач, 49 років. 31 березня він завершив свій новий роман. Назви йому ще не дав.

— Твір побудований на реальних подіях нашої доби. Він про час, про радіо "Свобода", на якому я довгий час працював. Це роман про Київ, його вулиці й середовище, про помаранчеву революцію.

Багато відомих людей себе там упізнають. Але їхні імена змінив. Усі збіги із ситуаціями та прізвищами випадкові. Тут навіть не називаю ім´я головного героя — це чоловік своєї доби.

Письменник працював над книжкою 13 місяців.

— Практично все відбувається у Києві. Раніше я не відчував міста, як киянин. Як був запоріжцем, що живе у Києві, так ним і лишаюся. Але з часом столиця мені відкривається все більше — не просто вулиці, де йдуть звичайні міщухи на базар купувати ковбасу й огірки. Бачу інший Київ — "Місто на Горах". Деякі події роману також відбуваються у Західній Європі, зокрема в Празі. Так само персонажі — не лише з Прорізної чи Хрещатика, але є боснійці та італійці.

У романі присутня сербська лайка. Павло Вольвач надіслав текст сербському перекладачеві, щоб проконсультуватися. Тепер той збирається перекласти роман. Твором зацікавилися кілька українських видавництв. Письменник пообіцяв презентувати книжку цього року.


Анна БАЛАКИР


 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери