
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Олег Скрипка: Слава Богу, в нас була Помаранчева революція
Лідер гурту "Воплі Відоплясова" – про безпорадність політиків і те, чи варто людям покладатися на революційність музикантів
Павло Шеремет: У нас у гостях людина, яка веде наполегливу виховну роботу, наближаючи українців до прекрасного, намагається торкнутися тонких струн душі українців, - відомий музикант Олег Скрипка.
Я чув, що ви намагаєтеся "відібрати" у нас, журналістів, хліб, що будете вести телевізійну програму, де ставитимете людям провокаційні запитання, навіть "пілот" уже записали. Це правда?
Олег Скрипка: Неправда, хоча такі ідеї є. Якось я влаштував таку провокацію - працював як журналіст, коли французька трупа приїхала з шоу "Нотр-Дам де Парі". Вони проводили репетицію і прес-конференцію. Мені як артистові було цікаво побути в ролі журналіста. Тож я прийшов на репетицію, після її завершення ставили артистам різні запитання про котиків, про марки машин і так далі. Я почав ставити запитання французькою мовою про те, що, мовляв, ви співаєте прекрасною французькою, а я знаю, що є англійська версія, російська версія, і чи не хочете ви заспівати українською? Вони відповіли, що хотіли б, але до цього треба довго готуватися. Тоді я кажу: в мене все готово. Дістаю баян і даю їм французьку транскрипцію пісні "Як тебе не любити, Києве мій". Кажу, що це - гімн Києва, і чи можете ви зробити такий експеримент, заспівати. Вони відразу розклали композицію на чотири голоси і заспівали. Їм дуже сподобалася мелодія. Потім ця трупа мала виступ у нашому Палаці спорту, і от коли вони завершували, то вже співали на сім голосів цю пісню з моєї подачі.
Павло Шеремет: Ви зараз дуже багато організовуєте фестивалів, які відвідують десятки тисяч людей. Це якийсь новий етап у вашому житті? Музики і концертів уже недостатньо?
Олег Скрипка: Я як артист співаю пісні. Але будь-який діамант потребує обрамлення. І цим обрамленням є сама організація контексту культурного фестивалю. Коли виступаєш на "збірній солянці", як це називають, то не можеш передати людям той меседж, заблищати, як діамант. Спершу це робив для себе, щоби мої пісні могли звучати в такому широкому контексті.
Павло Шеремет: Нині в Україні такий період - то спокійний, то напружений, і люди очікують від музикантів якогось революційного слова, пісні. А музиканти, які колись асоціювалися з революцією, мовчать. Чому?
Олег Скрипка: Ми живемо насправді в прекрасний період, тільки це треба собі усвідомити. Зараз період будування громадського суспільства. Політики безпорадні, вони нічого не можуть нам запропонувати. І багато людей почали розуміти це, перестали скаржитися на уряд і просто роблять свою справу. Організовують велику кількість фестивалів, є можливості, нарешті люди повірили в свої сили. Слава Богові, у нас була Помаранчева революція. Вона була нам дана Богом, щоб ми повірили в свої сили. Потім у нас був період розчарування, розпачу - щоби ми нарешті свої сили, в які повірили, почали використовувати, не опиратися на зовнішню допомогу, а проявляти власну ініціативу. Вважаю, що не треба розраховувати чи перекладати на якихось музикантів, кожен має робити самостійно все можливе для добробуту країни.
Павло Шеремет: Чим ви нас здивуєте цього року?
Олег Скрипка: Організовую великий рок-фестиваль на Трухановому острові. Це вже буде п´ятий фестиваль "РокСіч", цьогоріч він буде інтернаціональним - будуть представлені дві держави: Україна і Швеція. Приїде багато швецьких туристів, рок-гуртів. Захід триватиме два дні, приблизно 8-9 червня.
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем