Re: цензії

Не знаю, звідки про цю проблему знав автор віршика, Платон Воронько, але багато-багато років тому мене також хвилювало питання вдосконалення трусиків для кошеняти.

Пізнавальність книжки для дитини починається не з навичками усвідомленого читання, а розважальність її закінчується не з початком свідомого нудьгування за шкільними підручниками. У книжках «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Ги» пізнавальність і розважальність так тісно сплетено, що їм спокійно можна довірити чительників «від 2 до 102».

Перші кроки соціалізації дитини відбуваються завдяки першим іграшкам і першим книжкам. Коли книжка своєю близькістю стає для малюка рівною улюбленій іграшці, можна лише радіти за батьків, які таку книжку знайшли. А хто не знайшов, спробуйте Улюблені вірші.

Коли доня чи синок не просто байдикують, роздивляючись картинки чи надривно вивчаючи кілька рядків, щоб потім «заробити» на їх декламуванні цукерку, тішачи батьківське самолюбство, а живуть разом із її героями, це – перші безпечні кроки у світ смаків, конфліктів, виборів. Сумні й веселі, дотепні та іронічні, чесні й хитруни постають перед малятами і формують їхнє ставлення до світу і людей, допомагають знайти своїх перших друзів, виокремити перші прояви поганого й доброго, свого та чужого.

Низка дидактичних віршиків – «Зайчик в тернині», «Бабусин песик», «Коник-стрибунець», «Захворіло ведмежатко» – охайно, без надриву показує дитині межі «експлуатації» добрих намірів і відносність доброти соціуму до дитячого непослуху, позиціонуючи дорослих не тільки як дбайливих і чуйних, як це часто буває в житті, «виконавців» дитячих веред. Слухняні дорослі – та ж бабуся, якій «сів на голову» песик – для малого читачика смішні, тож він усвідомлює модель стосунків, яку батькам так часто важко правильно й зрозуміло розтлумачувати.

А ось мені косичок / не треба. Я – хлопчак. / А що я теж красивий, / то це помітно й так! – цілком ґендерно некоректно, а тому – весело, вустами Анатолія Костецького розтлумачує різницю між хлопчиками й дівчатками юний розбишака.

Основи екологічного виховання від Олександра Олеся: маленький зайчик напередодні Нового року захищає рідний ліс: «Ти ялинку посади, / а тоді рубай, ледащо!..» Крок до порозуміння – і маєш нового товариша. А славнозвісне «Ко-ко-ко», що його «переспівав» із російської упорядник і видавець Іван Малкович – сьогодні вельми актуальна для міських дітей тема, майстерно підкріплена теплими ілюстраціями. А що вже сміху з бідного недолугістю роззяви – «ліві двері справа»! Завдяки тому ж Малковичу бідака замість проїхати пів-України, цілісіньку ніч проспав у львівському вагоні. Вельми колоритний і дотепний переклад!

Є тут і рясна низка текстів із розвитку мовлення й уяви – скоромовки, вірш-рак, акровірш, віршики з наочною графікою звуко-букв. Можна «підкріпити» все аудіо-версіями, які видавництво також пропонує. Тим паче, що вибір українських дисків для малят нині ще невеликий.

Тож розвивайте свого малюка гарними книжками й розвивайте разом із ними своє батьківство.

Тетяна Щербаченко