
Re: цензії
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
«Персональний Майдан» Оксани Забужко
Український палімпсест. Оксана Забужко в розмові з Ізою Хруслінською / пер.з польською Д.Матіяш; за ред.І Андрусяка та О.Забужко.–К.: КОМОРА, 2014. – 408 с.
Цю книжку складно осягнути за один вечір. Але якщо вас тягне на роздуми про національну літературу, фемінізм, минуле та майбутнє батьківщини, то «Український палімпсест» – те, що треба для похмурих осінніх вечорів. Ніяких зайвих солодощів чи сентиментальностей. Виважений погляд на деякі історичні факти і власну долю. «Український палімпсест» складається з 16 інтерв’ю. Оксана Забужко назвала цю книгу «персональним Майданом». Стрімкий діалог з польською журналісткою Ізою Хруслинською перетворився аж у 400 сторінок дрібним шрифтом.
У першому інтерв’ю Забужко поринає в радянське минуле України. Вона розглядає цей епохальний досвід на прикладі своєї родини, яка зазнала переслідувань через політичні переконання. Авжеж, «український буржуазний націоналізм» – це доволі серйозне звинувачення на той час. Але Оксана Забужко попри цю складну ситуацію залишилася безнадійно буржуазною і, звичайно, українкою. Людиною, впевненою в тому, що «незалежність – це не одноразовий акт, це цілий процес». Письменниця з юності намагалася балансувати між дійсністю «періоду застою» і жагою до змін. Насамперед в неї було бажання, щоб Україна позбавилася так би мовити колоніального клейма СРСР. Сучасність яскраво демонструє: ця мрія Забужко ще не втілилася у життя, ні в політичному, ні в економічному, ні в культурному сенсі.
Письменниця вважає, що «сучасна Україна – це своєрідний мікс, через це вона залишається загадковою і для інших, і для самої себе». Шар самобутньої української культури давно знищили (згадаймо «Розстріляне Відродження» 30-х років). Замість цього радянська влада створила штучне пропагандистське середовище, в якому добре почувався письменник-функціонер, що виконує замовлення партії. Тож довгий час той невидимий, але конче потрібний для літературного процесу діалог письменника і читача був слабким. «Народна» радянська література мала опосередковане відношення до народу, існуючи у своєму соцреалістичному вакуумі.
Минув час, а українська література лише потроху приходить до тями, збагачується сюжетами і жанрами, відроджує свою цілісність. Тож Оксана Забужко, як автор роману «Польові дослідження з українського сексу», зробила свій внесок у розвиток сучасної літератури. Без нав’язливої офіціозності та вульгарності, незважаючи на провокаційну назву твору.
Згадуючі свої перші твори, Забужко розмірковує на тему роману: «Коли тобі сімнадцять років, ти ще не усвідомлюєш, що певні романи письменник може створити лише у зрілому віці». Якщо вже провести паралель, то сучасна українська література (можна ще ввернути модний вираз «постколоніальна») ще досить молода. Тому вона має небагато зрілих романів, що здатні вразити не лише українського читача, а й закордонного (хоч бельгійського, хоч зімбабвійського). Але обнадійлива перспектива існує. І якщо, врешті-решт, погодитися з Оксаною Забужко про схильність українців до бунту, то національна літературна революція цілком реальна у майбутньому.
Катерина Холод
Коментарі
Останні події
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям