Re: цензії
- 12.06.2026|Дана Пінчевська, мистецтвознавецьПутівник мистецькими жанрами: «Живопис...» Катерини Липи
- 10.06.2026|Ігор ЗіньчукЯк знайти шлях до успіху компанії?
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
«Мне чайка море принесла»
Галина Демыкина – тончайший лирик.
Всякий раз удивляешься, с какой деликатностью она рассказывает о том, что трудно выразить словами, как она внимательна к внутренней, тайной жизни ребенка и как уверена в ее сложности, значительности, своеобразии. Ее книги хорошо читать вслух, они сближают родителя и ребенка, настраивают на доверительные отношения. А начать можно с повести «Цветные стеклышки».
Маленькая девочка Нюра (автор чаще называет свою героиню Нюраша) мечтает увидеть море: «Море – это много-много воды, больше, чем в ванне, больше, чем в речке. Даже берега не видно. Один берег видно, на котором стоишь, а другого – нет, не видно. Вода и небо. И еще морская птица чайка». Нюраша надеется, что отец возьмет ее с собой на море, если она перестанет капризничать и всего бояться. И как же ей трудно не хныкать, не жаловаться и делать вид, что не боишься.
Однажды Нюра получила в подарок от мальчика Казиса, который живет в Литве, в рыболовецком колхозе, «блестящую, крепко закрученную раковину» – «в ней море шумит». А потом настоящая чайка чудом появилась над знакомыми полями – не та ли чайка Варвара со сломанным крылом, которую спас Казис? И еще Нюра нашла в земле, в том месте, откуда вспорхнула странная гостья, голубое стеклышко. Посмотришь через него – и рожь на дальнем поле становится сине-зеленой, «течет, колышется, идет ровными волнами».

Нюраша и Казис никогда не виделись, но всё в этой повести наполнено предчувствием их скорой встречи. Казис старше Нюры, он смелый и «вольный», знает и любит море. Нюра представляет себе «много-много воды, а на воде – маленькая лодка, и в ней – мальчик с длинной белой косой» (отец ей сказал, что «чайка живет на косе, у мальчика Казиса»). Чайка Варвара принесла Казису самую красивую Нюрину ленту для волос, «в зеленую и коричневую клеточку», и желтое стеклышко – сквозь него море выглядит как гнущаяся под ветром рожь.

В этой истории, как и во всех книгах Галины Демыкиной, рядом с обыденной жизнью легко соседствует сказка, тайна, мечта. И по большому счету не важно, как чайка залетела в колхозные поля, а потом вернулась к Казису, и что она с собой принесла. Мы понимаем: сблизиться с другим человеком, проникнуться тем, что составляет его жизнь, – все равно что приставить к глазу цветное стеклышко.
Оформлением сборника «Цветные стеклышки», в котором, кроме этой, заглавной, есть еще три прекрасные повести, занимался художник Геннадий Епишин. Его иллюстрации немного напоминают витражи. Оказывается, цвет, пронизанный светом, может стать выражением самых сокровенных человеческих чувств.
Ксения Зернина
Коментарі
Останні події
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
