Re: цензії

05.11.2025|Віктор Вербич
Коли життя і як пейзаж, і як смерть
Галичани та духи мертвих: історія одного порозуміння
04.11.2025|Надія Гаврилюк
“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Іспит на справжність
02.11.2025|Богдан Смоляк
Захисник Істин
31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, Швейцарія
Як змосковлювали ментальність українців
30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Художній простір поезії Мирослава Аронця
27.10.2025|Ігор Чорний
Пекло в раю
20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?
Котел, в якому вариться зілля
19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Побачити себе в люстерці часу

Літературний дайджест

Відбувся вповні

На 88-му році життя помер лауреат Нобелівської премії з літератури, автор роману «Бляшаний барабан» Гюнтер Грасс.

Новину про смерть знаменитого німецького письменника, скульптора і художника за освітою, лауреата Нобелівської премії з літератури Гюнтера Грасса повідомив у своєму мікроблозі мер Гданська Павел Адамович. Це єдиний польський політик, який не засудив народженого у теперішньому Гданську митця за те, що він наприкінці Другої світової війни добровільно вступив до лав «Ваффен-СС» — елітних військ Третього рейху. Тоді як екс-президент Польщі Лех Валенса заявив, що при зустрічі з Гюнтером Грассом не подасть йому руки, не сяде поруч і взагалі вимагав від письменника відмовитися від звання Почесного громадянина міста Гданськ. Гюнтер Грасс не зважав на панічні витівки поляків і продовжував мирно жити в околицях Любека на півночі Німеччини, де 13 квітня помер від пневмонії в лікарні.

Навколо автора дебютного і, без перебільшення, головного твору німецької літератури середини минулого століття «Бляшаний барабан» (1959), багато разів вирували скандали. До речі, саме цей роман про хлопчика Оскара Мацерата, який відмовився рости після того, як до влади в Німеччині прийшли націонал-соціалісти, через 40 років після написання приніс Гюнтеру Грассу Нобелівську премію за «грайливі й похмурі притчі», які «висвітлюють забутий образ історії».

Проте критики присікувалися до письменника, акцентуючи увагу саме на автобіографічних сторінках. То він у 1990-му виступав проти повалення Берлінської стіни, наголошуючи, що роз’єднанням «німці покарані справедливо, і так повинно залишатися завжди», інакше єдина Німеччина знову піде войовничим шляхом, то критикував політику Ізраїлю, через що був оголошений антисемітом і персоною нон ґрата.

Та найбільший скандал спіткав письменника вісім років по присудженню премії, коли Грасс випустив автобіографічну книгу «Цибулина пам’яті» про службу у військах «Ваффен-СС», оголошених Нюрнберзьким трибуналом злочинними, де жодним словом не каявся за вчинки молодості. У Нобелівському комітетi змушені були розглянути питання про позбавлення Грасса премії. Однак прийняли рішення не переривати традицію, адже «вручення Нобелівської премії — річ остаточна. Ще ніколи не було так, щоб її у кого-небудь відібрали». Тим паче що творча позиція Грасса завжди була послідовно антинацистською і антивоєнною, а основна тема його книг — провина німців.

Ця історія обернулася для Грасса важким потрясінням. Під час одного його творчого вечора незнайомий літній чоловік, який, імовірно, страждав психічним розладом, схопився з місця і з криком: «Я вітаю моїх товаришів по СС!» — випив принесений iз собою ціаністий калій. Публічне самогубство настільки вразило письменника, що він довго не міг виступати перед глядачами. А в 2010-му, випустивши останню свою книгу — біографію знаменитих братів-казкарів «Слова Грімм», взагалі відмовився від літературної діяльності.

Українські видавництва не розбещували книголюбів Гюнтером Грассом. Лише зовсім недавно українською переклали «Бляшаний барабан». Та однойменний фільм Фолькера Шльондорфа ще у 1979 році закохав у себе два континенти, отримавши «Золоту пальмову гілку» в Канні та «Оскара» за найкращий іноземний фільм в Америці. А те, що Гюнтера Грасса неоднозначно сприймають навіть після смерті, свідчить, що він уповні відбувся як творча особистість і в культурі буде жити вічно.

Олена Коваль  



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

05.11.2025|18:42
«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
04.11.2025|10:54
Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
03.11.2025|18:29
Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
03.11.2025|10:42
"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
03.11.2025|10:28
Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
02.11.2025|09:55
У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
30.10.2025|12:41
Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
30.10.2025|12:32
Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
30.10.2025|12:18
Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
30.10.2025|12:15
«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти


Партнери