
Re: цензії
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
"Він віддав дослідженню поета 40 років. Як він може бути шевченкожером?"
— Те, що мене вважають за українофоба, ображає і водночас вважаю це крайньою дурницею, — каже професор Гарвардського університету Григорій Грабович, 72 роки.
В Національному музеї Тараса Шевченка в Києві представляє свої книжки "Шевченкові "Гайдамаки": Поема і критика" та "Шевченко, якого не знаємо".
За ці праці Грабовича висунули на здобуття Шевченківської премії.
— Не вперше виступаю в Україні й перед великими аудиторіями, — говорить професор у мікрофон. Хол музею, де відбувається зустріч, заповнений людьми. Кому не дісталося стільця, стоять дві години.
— Із 1983-го щороку по два-три рази прилітаю до Києва. Не вважаю себе чужинцем і точно хотів би вважати себе своїм. У Північній Америці чиста Академія наук — рідкісне явище. Наукова робота на Заході пов´язана з викладанням в університеті. Це стимулювання думки є першочерговим. Науковець мусить постійно завойовувати увагу й повагу серед молоді.
Поява імені Григорія Грабовича серед претендентів на Шевченківську премію породила низку відкритих листів на сайтах "Правого сектора", Науково-ідеологічного центру ім. Донцова і тижневика "Слово Просвіти". Підписанти називають професора "скомпрометованою українофобськими ідеями й антинауковою поведінкою особою".
— Це радянський досвід, пережитки, коли мало хто читає, але вірить у безглузді чутки, що Грабович ледве не з рогами, зневажає Шевченка, — коментує скандал завідувачка відділу Інституту літератури літературознавець Тамара Гундорова, 60 років. Вона — одна з ініціаторів подання Грабовича на Шевченківську премію.
— Для мене це був момент справедливості. Грабович — представник світу, до якого Україна йде. А ось як ми насправді зустрічаємось із цим світом. Живемо в країні з досі заполітизованою наукою, культурою. Цькуємо інакшість. А хто більше, ніж Грабович, любить і знає Шевченка, я просто не уявляю. Він віддав дослідженню поета 40 років. Як він може бути шевченкожером? Що має інший погляд — це щастя наше. Від дитячого садка, школи сидимо в стереотипах, боїмося вийти за них. І це не приниження, коли говоримо про Шевченка як про світського лева, мандрівника, Шевченка-пияка, закоханого в жінок. Що, український поет має бути лише в рамці в рушнику? Кури всього світу над нами будуть сміятися, якщо продовжимо сприймати Шевченка як ікону. Навіть здивована, що тих підписантів мало. Ці люди примітивно мислять. Колишні радянські парторги, які перефарбувалися в національні кольори, а також ті, кого вони виховали. Розумію, що національне питання таке чуттєве, але не треба кожного, хто думає інакше, підозрювати в антипатріотизмі. Робити з патріотизму товар на продаж.
Григорій Грабович народився в польському Кракові в родині емігрантів зі Львівщини. Після Другої світової вона приїхала до США.
Закінчив Єльський університет. 40 років тому в Гарварді захистив дисертацію "Історія та міф козацької України в польському й російському романтизмі". 1991-го українською переклали його книжку "Шевченко як міфотворець". Ця праця Грабовича обурила багатьох в Україні.
— Як усі діти українських емігрантів, учив "Кобзар" у суботній школі, — згадує професор. — Тобто в одне вухо влетіло, в друге — вилетіло. Почав читати Шевченка, готуючись до доповіді, маючи університетський досвід дослідження англійської, російської літератури. Побачив, що тодішнє радянське шевченкознавство далеке таке від того, що я мав у Єлі. Кожен, хто читає Шевченка в оригіналі, бачить, що між ним у поезії і в прозі є різниця. Інший стиль, голос, інша гама почуттів. У прозі він тонкий спостерігач, у віршах займається самоосмисленням. Шевченко як художник стоїть на третьому місці за кількістю автопортретів. Для дослідження цього явища використав найсучасніші методи психоаналізу. Ні про яку скандальну саморекламу, як в Олеся Бузини, не йшлося.
Після закінчення зустрічі з Грабовичем поет Василь Герасим´юк стоїть у черзі до гардероба.
— Це ж просто неграмотно — називати Грабовича українофобом. Я почитав його книгу про "Гайдамаків". Це такий патріотичний твір, що навіть той Петро Іванишин (доктор філологічних наук, професор, секретар Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова. — "ГПУ") не напише такого. Не сказав би, що Грабович для мене щось кардинальне відкрив у Шевченкові. Просто грамотно пише. Так як є. Згадує, що Шевченко намалював свій портрет оголеним, і цим викликав ненависть у патріотів.
Основний момент у претензіях до Грабовича — начебто стверджує, що Шевченко — це не історія створення нації, а тільки міф. Плутають. Міф у книжках Грабовича не є синонімом до слова казка, вигадка, ілюзія. У нього це історичне перебільшення, що є в формуванні усвідомлення кожної нації. Для мене ці закиди смішні.
Лауреатів Шевченківської премії 2016 року назвуть наприкінці лютого. Торік вона становила 240 тис. грн.
Коментарі
Останні події
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»