Re: цензії

07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики
31.08.2026|Ігор Зіньчук
Відшукати втрачений сенс
29.08.2026|Наталія Кулинич
Душа митця на кривавому тлі доби
28.08.2026|Тетяна Граб
Три жінки: три долі
28.08.2026|Анна-Віталія Палій
Постелимо дорогу правді
28.08.2026|Тетяна Мороз, м Івано-Франківськ, письменниця, бібліотекарка, фотографиня
Восени життя починається заново

Літературний дайджест

26.01.2016|12:38|Gazeta.ua.

"Він віддав дослідженню поета 40 років. Як він може бути шевченкожером?"

— Те, що мене вважають за українофоба, ображає і водночас вважаю це крайньою дурницею, — каже професор Гарвардського університету Григорій Грабович, 72 роки.

В Національному музеї Тараса Шевченка в Києві представляє свої книжки "Шевченкові "Гайдамаки": Поема і критика" та "Шевченко, якого не знаємо".

За ці праці Грабовича висунули на здобуття Шевченківської премії.

— Не вперше виступаю в Україні й перед великими ­аудиторіями, — говорить професор у мікрофон. Хол музею, де відбувається зустріч, заповнений людьми. Кому не дісталося стільця, стоять дві години.

— Із 1983-го щороку по два-три рази прилітаю до Києва. Не вважаю себе чужинцем і точно хотів би вважати себе своїм. У Північній Америці чиста Академія наук — рідкісне явище. Наукова робота на Заході пов´язана з викладанням в університеті. Це стимулювання думки є першочерговим. Науковець мусить постійно завойовувати увагу й повагу серед молоді.

Поява імені Григорія Грабовича серед претендентів на Шевченківську премію породила низку відкритих листів на сайтах "Правого сектора", Науково-ідеологічного центру ім. Донцова і тижневика "Слово Просвіти". Підписанти називають професора "скомпрометованою українофобськими ідеями й антинауковою поведінкою особою".

— Це радянський досвід, пережитки, коли мало хто читає, але вірить у безглузді чутки, що Грабович ледве не з рогами, зневажає Шевченка, — коментує скандал завідувачка відділу Інституту літератури літературознавець Тамара Гундорова, 60 років. Вона — одна з ініціаторів подання Грабовича на Шевченківську премію.

— Для мене це був момент справедливості. Грабович — представник світу, до якого Україна йде. А ось як ми насправді зустрічаємось із цим світом. Живемо в країні з досі заполітизованою наукою, культурою. Цькуємо інакшість. А хто більше, ніж Грабович, любить і знає Шевченка, я просто не уявляю. Він віддав дослідженню поета 40 років. Як він може бути шевченкожером? Що має інший погляд — це щастя наше. Від дитячого садка, школи сидимо в стереотипах, боїмося вийти за них. І це не приниження, коли говоримо про Шевченка як про світського лева, мандрівника, Шевченка-пияка, закоханого в жінок. Що, український поет має бути лише в рамці в рушнику? Кури всього світу над нами будуть сміятися, якщо продовжимо сприймати Шевченка як ікону. Навіть здивована, що тих підписантів мало. Ці люди примітивно мислять. Колишні радянські парторги, які перефарбувалися в національні кольори, а також ті, кого вони виховали. Розумію, що національне питання таке чуттєве, але не треба кожного, хто думає інакше, підозрювати в антипатріотизмі. Робити з патріотизму товар на продаж.

Григорій Грабович народився в польському Кракові в родині емігрантів зі Львівщини. Після Другої світової вона приїхала до США.

Закінчив Єльський університет. 40 років тому в Гарварді захистив дисертацію "Історія та міф козацької України в польському й російському романтизмі". 1991-го українською переклали його книжку "Шевченко як міфотворець". Ця праця Грабовича обурила багатьох в Україні.

— Як усі діти українських емігрантів, учив "Кобзар" у суботній школі, — згадує професор. — Тобто в одне вухо влетіло, в друге — вилетіло. Почав читати Шевченка, готуючись до доповіді, маючи університетський досвід дослідження англійської, російської літератури. Побачив, що тодішнє радянське шевченкознавство далеке таке від того, що я мав у Єлі. Кожен, хто читає Шевченка в оригіналі, бачить, що між ним у поезії і в прозі є різниця. Інший стиль, голос, інша гама почуттів. У прозі він тонкий спостерігач, у віршах займається самоосмисленням. Шевченко як художник стоїть на третьому місці за кількістю автопортретів. Для дослідження цього явища використав найсучасніші методи психоаналізу. Ні про яку скандальну саморекламу, як в Олеся Бузини, не йшлося.

Після закінчення зустрічі з Грабовичем поет Василь Герасим´юк стоїть у черзі до гардероба.

— Це ж просто неграмотно — називати Грабовича українофобом. Я почитав його книгу про "Гайдамаків". Це такий патріотичний твір, що навіть той Петро Іванишин (доктор філологічних наук, професор, секретар Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова. — "ГПУ") не напише такого. Не сказав би, що Грабович для мене щось кардинальне відкрив у Шевченкові. Просто грамотно пише. Так як є. Згадує, що Шевченко намалював свій портрет оголеним, і цим викликав ненависть у патріотів.

Основний момент у претензіях до Грабовича — начебто стверджує, що Шевченко — це не історія створення нації, а тільки міф. Плутають. Міф у книжках Грабовича не є синонімом до слова казка, вигадка, ілюзія. У нього це історичне перебільшення, що є в формуванні усвідомлення кожної нації. Для мене ці закиди смішні.

Лауреатів Шевченківської премії 2016 року назвуть наприкінці лютого. Торік вона становила 240 тис. грн.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

08.09.2026|20:30
Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України
07.09.2026|19:59
На Волині відбудеться ХХІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль "Лісова пісня"
07.09.2026|19:50
«Видавництво 21» – один із трьох українських видавців на міжнародній платформі Babel Matrix
04.09.2026|08:34
Стартував прийом заявок на здобуття премії імені Олександра Білецького в галузі літературної критики
28.08.2026|10:24
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
27.08.2026|12:43
До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
27.08.2026|12:39
«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
26.08.2026|21:59
«Літературна дегустація» до Дня Незалежності України
23.08.2026|14:30
Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
19.08.2026|13:05
Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»


Партнери