Re: цензії
- 10.06.2026|Ігор ЗіньчукЯк знайти шлях до успіху компанії?
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
(Анти)комуністичні пророцтва російського письменника
Українською мовою вийшла одна з найвідоміших російських антиутопій ХХ століття — «Москва 2042» Володимира Войновича. Її надрукувало видавництво «КСД».
Дія цієї книжки відбувається в 1980 роки (тоді ж, точніше 1986 року, її й було написано). Ліберальний російський письменник-емігрант Карцев, що живе в Мюнхені, потрапляє в дивовижну історію. Він з’ясовує, що вчені нарешті винайшли машину часу, й саме йому запропонували стати одним із перших її випробувальників. А точніше — здійснити подорож у майбутнє, до міста Москва 2042 року.
І ось головний герой у середині двадцять першого століття. Тут на нього чекає багато несподіванок. Виявляється, комунізм побудовано. Але тільки в межах Москви, і то дуже химерний. За матеріальні блага й послуги тут розраховуються… продуктами життєдіяльності. Комітет державної безпеки, легендарний КГБ, об’єднано з комуністичною партією. Новітня церква об’єднала у своєму пантеоні Христа, Маркса, Енгельса й Леніна. А на деяких вулицях можна побачити «Палаци кохання» — публічні будинки, за відвідування яких так само платять фекаліями.
Письменник Карцев — почесний гість у цьому дивакуватому суспільстві. Його ювілей відзначають із неабиякими урочистостями, і навіть хочуть видати його книгу. Що, взагалі-то, річ сенсаційна, бо друкують тут лише твори «Геніалісимуса» або про «Геніалісимуса» — нинішнього вождя. Є лише одна дрібничка: Карцева просять трішечки змінити текст роману. Й саме ця дрібничка запускає пружину грандіозних подій. Читач незчується, як у бік Москви вже наближається новий кумир — письменник-монархіст Сим Карнавалов (його можна назвати пародією на Олександра Солженіцина)…
2042 рік у Войновича описаний дуже смішно. Але не тільки смішно, а й вигадливо: він виглядає цілковито самодостатнім, цілісним світом. Звісно, в ньому багато пародії на життя в Радянському Союзі, на різноманітні очікування з приводу майбутнього. Та є тут і дещо інше. Скажімо, надзвичайно ефектні, хоч і начебто невеличкі, прозріння письменника. Їх можна перелічувати довго. Серпнева революція, що добре асоціюється з серпневим путчем 1991 року. Зрощення правлячої партії, спецслужби та церкви. Нарешті така пікантна подробиця, як те, що новий диктатор «Москви 2042» «Геніалісимус» перед приходом до влади був розвідником у Німеччині. Дещо нагадує, чи не так?
У передмові сам Володимир Войнович пояснює такі збіги власним тверезим ставленням до Радянського Союзу, уважним спостереженням. Мовляв, це й дозволяло робити якісь реалістичні прогнози, відчувати загальний напрям, у який ішли колії історії. Проте таке пояснення, звісна річ, далеко не вичерпне. Воно не може заперечити того, що ми маємо справу з блискучою, якщо не геніальною, письменницькою інтуїцією.
Сьогодні Володимир Войнович продовжує бути ліберальним письменником і продовжує бути в опозиції до чергової диктатури, що посідає Кремль. Серед іншого, він один із тих не вельми численних, на жаль, росіян, які є союзниками та симпатиками України. Про що читач дізнається з передмови, в якій Войнович радо вітає появу українського перекладу «Москви 2042». Щоправда, переклад виглядає далеко не ідеальним. Є багато запитань до української версії просторіччя у виконанні деяких персонажів. Із адаптацією «комуністичної мови» загалом перекладач Михайло Каменюк упорався добре, хоча в окремих випадках можна було б і пошукати щось іще. А в деяких місцях просто трапляються елементарні «недочищені» помилки. Але загалом українська версія дає непогане уявлення про книжку «Москва 2042».
Коментарі
Останні події
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
