Відомий український мандрівник, письменник та журналіст Артем Чапай (Антон Водяний), автор тревелогів «Авантюра» і «Подорож із Мамайотою в пошуках України» та фантастичного роману «Червона зона» нещодавно опублікував новий роман «Понаїхали», який є першим із запланованої трилогії про місто Білий Сад.

Головними героями роману є сім’я Ткачуків, яка проживає у вигаданому провінційному містечку Білий Сад. Батькам Юрію та Ользі, як і багатьом українцям, не вистачає коштів на проживання та освіту дітям Сергію та Володі. Відповідно, вони змушені їздити на заробітки за кордон. Юрі однієї не дуже вдалої поїздки до Сполучених Штатів вистачило, і тоді Оля, розпочавши працювати в Італії, стала забезпечувати сім’ю. В цей час старший Сергій, який недолюблює батька, стає учасником організації, що негативно ставиться до мігрантів та займається бандитськими нападами на них, а також розпочинає романтичні стосунки з Ярусею. Молодший Володя ж навпаки, зосереджений на навчанні, прагне розібратися, що ж відбувається в світі, який його оточує. Події, описані в романі, тривають близько десяти років. За цей час Юра з Олею віддаляються одне від одного та руйнують власну сім’ю, а їхні діти стають дорослими.

Багато уваги на сторінках роману Чапай приділяє закордонним заробіткам, до яких доля змушує не тільки головних героїв роману, але й багатьох сучасних українців. Дехто з них не витримавши цього випробування повертається, інші — приживаються і попри всі негаразди, передають додому матеріальну допомогу та з часом уже не можуть уявити інший плин власного життя. Труднощі, з якими вони стикаються в чужих світах, автор описує докладно, і читач має змогу відчути: він розуміє про що говорить. Частина цих знань, мабуть, здобута й коштом власного досвіду.

Не оминає увагою Чапай й інше явище — наплив мігрантів в Україну та не завжди привітне ставлення українців до них. Причому, він звертає увагу читача на те, що українці, незважаючи на часті поїздки за кордон, мрії там оселитися, до приїжджих, особливо якщо вони різняться кольором шкіри чи релігійними віруваннями, іноді ставляться не найкращим чином.

Герої роману — звичайні та пересічні люди, яких можна зустріти в будь-якому провінційному містечку. Вони люблять свою родину, але легко спалахують, часто не вміють вибачати та просити пробачення. Автор не поділив героїв роману на позитивних та негативних, і відсутність цих однозначних розмежувань дозволяє читачеві уявляти їх справжніми та живим. Діалоги головних героїв динамічні, подекуди насичені іншомовними фразами (російською, американською, італійською мовами). Часом в романі зустрічаються лайливі вирази.

Чапай не відповідає на запитання «як не зруйнувати сім’ю, перебуваючи роками закордоном, чи побороти расизм». Навпаки, він акцентує на них увагу, фіксує їх та спонукає читача самого шукати відповіді. А можливо, й зрозуміти, що однозначної — не існує.

Загалом, невеликий за обсягом роман «Понаїхали» доволі сумний, і в ньому не відчувається оптимізму, скоріше приреченість. Сюжет роману розгортається динамічно та притягує увагу читача до останньої сторінки, а проста авторська мова тільки полегшує читання.

Видання оформлене в тверду палітурку, на якій намальована загальновідома клітчаста сумка, яка відразу прозоро натякає — роман буде пов’язаний з дорогою та пересічними людьми. Сторінки жовтуваті і, як завіряє видавець, папір «екологічно чистий» та «знижує втому очей від читання». Шрифт теж доволі чіткий та розбірливий.

Питання, підняті Чапаєм в романі «Понаїхали», надзвичайно актуальні: взаємовідносини в сім’ї, стосунки між представниками різних поколінь, бідність, що змушує до різних вчинків, зневіра в майбутнє, вороже ставлення до приїжджих та багато інших, над якими так часто замислюється чи не кожна людина. Це дозволяє вірити, що він зацікавить широке коло читачів. Залишається додати, що роман «Понаїхали» минулого року потрапив до короткого списку премії «Книга року ВВС-2015».

Микола Петращук