Видання книги у різних країнах супроводжувалося смертями людей, причетних до її виходу. Релігійні екстремісти вбили перекладача роману на японську мову. Були поранені норвезький видавець та італійський перекладач.

Видавець Олексій Жупанський розповів Gazeta.ua./a> чому наважився видати книгу і чому досі цього не сталося в Росії.

Чому книжка Салмана Рушді "Сатанинські вірші" стала скандальною?

- Роман вперше виданий 1988 року. За рік духовний лідер Ірану, аятола Хомейні, виголосив автору фетву, що означає смертний вирок. З того моменту Рушді вимушений постійно переховуватися від радикальних фанатиків-ісламістів. Публікації його книжок супроводжуються смертями причетних до них людей. Релігійні екстремісти в Англії підривали магазин, де продавали книжку. Через цей роман 1989 року Велика Британія розірвала дипломатичні відносини з Іраном. Ісламські релігійні організації призначили за голову письменника нагороду. Суму кілька разів підвищували. Після чергового підвищення 16 вересня 2012 року вона сягнула $3,3 мільйона. Всі ці події навколо неї й досі викликають інтерес у читача.

Чим викликана така агресивна реакція мусульман на роман?

- Обурення мусульман зумовила одна з частин книги, де зображений пророк Мухамед - Махунд. Він погоджується визнати трьох язичницьких богинь, а три повії називають себе його дружинами. Будь-які закиди Рушді в "паплюженні ісламу" є лише маніпуляціями. Це - звичайна мстивість Хомейні, який у романі зображений не кращим чином. Маємо справу з особистими образами окремого радикала. Він не вигадав нічого кращого, ніж оголосити Салмана "ворогом усього ісламського світу". Цим зробив ненависній йому книжці піар такого рівня, якого ніхто більше не зміг би йому зробити. Отакий виходить дуалізм – намагаючись знищити, Хомейні своєю фетвою зробив знаменитим роман та його автора на увесь світ, - каже Жупанський.

Книга заборонена в Індії, Єгипті, ПАР, Пакистані, Індонезії, Саудівській Аравії. В Україні її видають вперше, в Росії досі ніхто не наважився. Як ви гадаєте, чому?

- У Росіїї постійно перекладають і видають дуже багато різної літератури. Набагато більше, ніж у нас. Те, що "Сатанинські вірші" досі так і не видали є певним маркером зашореності, заляканості їхнього суспільства. Я не хочу аби нашій культурній сфері якісь чужинці, які керуються геть печерними і корисливими, лицемірними законами, диктували свої умови.

Як ви наважилися видати цю книгу, адже й досі ця справа дуже небезпечна?

- Нас запитували, чи не збираємося ми видавати "Сатанинські вірші". Гадали, що боїмося. Книгу все ж видали, тому це не так. Ми не маємо йти на поступки перед силами, які оперують середньовічними забобонами. В Україні людям не слід поступатися свободою світогляду і свободою думки та висловлювання. Нам досить вже однієї брудної облуди, яку щодня ллють на наше суспільство зі всіх підпорядкованих Кремлю медіа. Сподіваюся, що наше українське суспільство - цивілізоване, і в Україні у зв´язку з публікацією "Сатанинських віршів" ми не побачимо подібні варварські демарші, які супроводжували її вихід у інших країнах.

Ви раніше видавали й інші твори Салмана Рушді. Що це були за книжки і хто працював над їх перекладом?

- Ви праві. Видання "Сатанинських віршів" було логічним кроком після низки видань інших книжок Рушді. "Опівнічних дітей", "Флорентійської чарівниці", двох дитячих казкових повістей. Їх автор писав для своїх синів – "Гарун і море оповідок" та "Лука і вогонь життя", коли перебував у "підпіллі". Також автобіографічний роману "Джозеф Антон", назва якого є псевдонімом самого Салмана під час його переховувань, і в якому центральне місце посідає саме вся оця історія довкола "Сатанинських віршів". Ми просто не могли оминути цей роман. Він є найкращим підтвердженням, що справжня література може бути тією кісткою, що застрягає у горлянці темних ортодоксальних сил. Вони мріють повернути історію навспак і занурити світ у пітьму нового середньовіччя. Там панують лише невігластво і покора йому. Над перекладом книжки працював перекладач Тарас Бойко, завдяки якому українською вже заговорили багато творів Рушді.

 Катерина Лук´яшко