
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Посол Грузії презентував у Києві виданий українською роман Грігола Робакідзе
У сучасному виданні найавторитетнішої німецької енциклопедії Брокгауза згадують лише про двох грузинських письменників — Шота Руставелі та Грігола Робакідзе...
Друге прізвище у Радянському Союзі понад півстоліття було забороненим.
Воно й досі практично незнайоме українському читачеві. І це при тому, що у незалежній Грузії Грігола Робакідзе вважають совістю нації, його іменем названо перший грузинський приватний університет та один із центральних проспектів Тбілісі (колишній проспект Дружби народів).
Грігол Робакідзе — один із небагатьох, хто органічно був пов’язаний із трьома культурами — грузинською, російською та німецькою.
Упродовж 1925-1926 років, у тбіліському журналі «Мнатобі» («Світоч») був опублікований перший його роман «Зміїна сорочка» (назва роману перекладається ще як «Зміїна шкіра» або «Зміїний панцир»).
Його перше книжкове видання побачило світ німецькою мовою з передмовою Стефана Цвейга.
Згодом роман перевидавали на батьківщині письменника і в європейських країнах.
Грігол Робакідзе був, до речі, улюбленцем Сталіна, доки 1931 року не виїхав у Німеччину. Письменник наголошував, що треба здолати СРСР та звільнити Грузію від російської окупації.
«У Радянському Союзі вважають, що я перебуваю на протилежному березі. Вони не праві. Я на третьому березі. Його має кожна ріка. Той, що не може перебувати на ньому — не письменник», — писав Робакідзе до рідних у перший рік еміграції.
Цьогоріч львівське видавництво «Кальварія» видало «Зміїну сорочку» у перекладі українською (перекладач Гіоргій Арабулі).
Ця книжка — перше видання творів Грігола Робакідзе українською.
Події «Зміїної сорочки» відбуваються на початку минулого століття на неназваному європейському острові.
Юнак Арчибальд Мекеш успадкував гроші, родинний маєток та фото батька. Про свою рідню, навіть найближчих — матір і батька, зовсім нічого не знає.
Тому вирішує знайти своє коріння, дізнатися, хто він і звідки. Починається Перша світова. Герой їде до Персії. Звідти потрапляє в Грузію, знаходить малу батьківщину…
До речі, презентацію україномовного видання «Зміїної сорочки» приурочили до 25-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Грузією та Україною.
Про Грігола Робакідзе розповідав посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба.
Ще один привід познайомитися з творчістю Грігола Робакідзе — зв’язок письменника, публіциста, члена літературної групи грузинських символістів «Блакитні роги» з Україною.
Донька Робакідзе Міра Мілентьєва, за неофіційною інформацією, живе в Кам’янці-Подільському на Хмельниччині.
Валентина Семенченко
Коментарі
Останні події
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025