Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»

Літературний дайджест

19.12.2017|13:43|"День"

Книжки, що пережили репресії

У херсонській бібліотеці ім. О. Гончара зібрали відомості про уцілілі видання 1917—1920 років та українське друкарство столітньої давнини.

До 100-річчя Української революції на сайті відділу рідкісних і цінних видань Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гончара відкрили новий розділ «Україніка». Як сказано в описі, до розділу входитиме документальний спадок із фонду бібліотеки, що містить інформацію «про всі аспекти життя України та українського народу за його багатовікову історію, а також матеріали, що становлять історичну, культурну, наукову чи освітню цінність».

Наразі до уваги користувачів представлено кілька підрозділів. Це «Видавнича справа доби Української революції 1917 — 1921 років», «Українська хвиля 1917 — 1921 років на Херсонщині. Видавнича діяльність національно-культурних та політичних товариств у Херсоні» та «Книжкові пам’ятки вітчизняного друкарства 1917 — 1921 років із рідкісного фонду книгозбірні». За словами авторки проекту, завідувачки відділу рідкісних і цінних видань Ольги САК, цю тематику вибрали до 100-річчя Української революції і через особливу увагу, яку необхідно приділяти спробам українського відродження в ті часи.

«Ідея розділу народилася після тематичної виставки друкованих робіт 1917 — 1920 років, які є у фондах нашої бібліотеки, — розповідає «Дню» Ольга Сак. — Видання цього періоду є цінними пам’ятками історії та місцевої видавничої справи. Їх збереглося дуже мало. Працюючи з книжками, ми помічали багато штампів «Видання заборонено» від 1937 або 1940-х років. Вони вказують на те, що книжки підпадали під цензуру і мали бути знищені, оскільки не вписувались у радянську пропаганду. Але знаходилися бібліотекарі, справжні зберігачі українського слова, які на свій ризик не викидали їх, а відкладали десь у закутки. Тож якщо ці книжки пережили ті страшні часи і вціліли, сьогодні ми мусимо розповідати про їхній шлях, зберігати та демонструвати, аби тримати зв’язок поколінь».

Щоб наповнити підрозділи «Україніки», каже Ольга Сак, довелось опрацювати чимало статей і розвідок місцевих істориків, краєзнавців, також стали у пригоді колишні власні дослідження в обласному архіві. Тепер у зручному форматі й в одному місці можна дізнатися про діяльність різних українських товариств, видавництв і просвітників, які поширювали рідне слово за часів тяжких випробувань. Керманичами перших українських організацій на Херсонщині, натхненниками національної справи стали земські діячі: очільник товариства «Українська хата», письменник Микола Чернявський, організатор товариств «Просвіта» і «Українська книгарня» Іван Челюк, громадський діяч, етнограф, мовознавець, педагог, голова видавничого товариства «Думка», редактор української газети «Дніпро» Нестор Малеча, скарбник «Української хати», лектор курсів української мови при товаристві «Просвіта» Сергій Шульгін та інші. З їхньою діяльністю пов’язана поява в Херсоні більшості українських книжок і періодичних видань.

У розділі «Видавнича справа доби Української революції» зазначено, що 1917 року в Україні діяло 78 видавництв, а 1918-го — вже 104. Але цю цифру не можна вважати остаточною, оскільки існувало чимало незареєстрованих підприємств, які випускали друковану продукцію. У фондах бібліотеки ім. О. Гончара зберігаються як рідкісні місцеві видання тих часів (твори М. Чернявського, Вісник товариства «Українська хата», видання «Кобзаря» тощо), так і зразки видавничої справи інших регіонів України. В окремих підрозділах описані наявні видання із суспільних дисциплін (роботи з історії України М. Грушевського, М. Драгоманова, Д. Багалія та інших); видання з мовознавства та літературознавства (І. Огієнко, М. Левицький, О. Курило); художня література (П. Мирний, І. Котляревський, М. Гоголь), різноманітні періодичні та серійні видання (передусім це цінна серія з театральної справи «Театральний порадник», яку наповнили роботи Г. Гаєвського, В. Сладкоспєвцева, О. Загарова та інших).+

«В міру дослідження та опрацювання документів зазначеної тематики створюватимуться відповідні підрозділи, — зазначає Ольга Сак. — У нас ще багато цікавих з історичного і культурного погляду видань, про які обов’язково треба розповісти читачам».

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон. Фото з сайта museum.lib.kherson.ua



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені


Партнери