
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Саме зараз час у собі щось змінити
Є такі книги, які тихенько з’являються у нашому житті і чекають. Вичікують якоїсь миті, коли можуть сказати нам: «на, візьми мене, ну»
Ми починаємо її поглинати не для змісту, а для процесу. Щоб відволіктись, забути, не думати, не картати себе, не слухати звуки вулиці, сумління, чиєсь невдоволення і крик думок на тему «Моя Чорна Діра проблем». Ми починаємо так, а завершуємо, беручи незрозумілу кількість зерен для роздумів, інколи можна витягнути з книги й цілу істину.
Дочитавши «Саме час знову запалити зірки», ви можете бути задоволеним, бо класно провели час, засмученим, бо хотіли іншого завершення історії, радим за персонажів, навченим на чужих помилках або спустошеним, бо у вас так ніколи не буде. Хоча книга кричить: «Твоє життя залежить тільки від тебе».
Віржіні Ґрімальді зовсім не притаманно гратися з романтичними персонажами, додавати до сумних сюжетів чари у вигляді дивних і майже нереальних збігів обставин. Її ляльки — три жінки, три покоління, три особистості з кардинально різних світів.
Анна — мама, самотня жінка, постійно втомлено-замучено-виснажена білка в колесі роботи, прибирання, намаганні налагодити стосунки з доньками і фінансовими проблемами у вигляді повної шухляди платіжок, квитанцій про кредитну заборгованість і впізнаваного гостя — судового виконавця пана Лиса.
Клої — дівчисько-підліток зі своїми проблемами та постійним бажанням бути коханою, подобатись усім. Мрія про «раз і на все життя» заполонила її думки, аж поки не пережила період «чому мені не цікаво, чи сподобається йому ця помада?».
Лілі — ще зовсім юне дівчатко, яке припаде вам до душі з першого «Любий Марселю» (згодом зрозумієте). Лілі — це почуття гумору усієї історії, це її улюблений щурик, названий ім’ям батька, про якого вона знала більше, ніж інші.
Історія про зіткнення трьох поколінь в одному трейлері не залишає байдужим. Спочатку ви знайдете фаворитку, ймовірно, за віком, видом проблем та власним смаком. Згодом з нетерпінням чекатимете наступного розділу — щоденника чи блогу вашої улюблениці. А потім — полюбите кожну з них. Вас підкорить сила Анни, яка, слухаючи розмову доньок на тему «Як накапостити мамі, щоб їй стало нестерпно?», ще раз відчиняє двері та мило вітається. Вам захочеться обійняти Клої і розказати про її незвичайну вроду, хист до навчання, про те, що вона крута старша сестричка і достойна набагато адекватнішого хлопця. Ви щиро сміятиметесь з жартів Лілі, з її смішних новоутворених слів, шкільних історій про видирання волосся та любов до наймилішого у світі щурика.
Здавалось би, спільна подорож Скандинавією мала б стати панацеєю для сім’ї, але цей твір занадто близький до реальності, щоб одягати на вас рожеві окуляри. Мандрівка з сімейної перетворилась на частинку великої групи з вагітною, багатіями, маленькими поетами, старенькими романтиками-екстрималами та особливим хлопчиком. Споглядання надзвичайних краєвидів нанесло потужний удар викритих секретів кожної.
Щиро бажаю, щоб за деякий період після прочитання «Саме час знову запалити зірки» ви з легкістю сказали собі щось схоже, що писала у щоденнику сильна Анна: «Обставини не змінилися. Змінилися ми».
Наталія Марчак
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва