Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
День незалежності продемонстрував дві реальності України
Навчити "правильно любити Батьківщину" неможливо, це програшний підхід - і загалом звучить як невдала методична заготовка для уроків патріотичного виховання.
Бо немає правильної або ж неправильної любові, а кожна та кожен вирішує це для себе - будь то "проста домогосподарка" або ж президент. Тут навіть не йдеться про "червоні лінії", все будується виключно на внутрішньому змісті людини, цінностях, зчитуванні та розумінні символів.
Кіч на Софійській площі
Якщо минулорічна офіційна церемонія відзначення Дня незалежності була пафосна і гламурна, перевага надавалася телевізійній картинці, то цього року бал правив кіч. Власне, кіч є улюбленим народним жанром, ледь не кожна міжміська маршрутка є прекрасним зразком - візуальним, сценічним, мовним, музичним - того, що відбувалося 24 серпня на Софійській площі у Києві.
Але питання навіть не в тому, чи погоджуємося ми з тим, що наша країна виглядає як маршрутка, бо ж подекуди - виглядає, і нам потрібно їхати - отже, ми їдемо. Важливішим питанням є те, чи саме такий образ є змістовним, візійним образом майбутнього, якого ми прагнемо? І чи не варто прагнути змін?
Очевидно, нічого страшного немає в тому, що комусь подобаються "шльопки" і зайчики Вєрки Сердючки, а хтось надає перевагу патріотичним пісням та ході ветеранських рухів. Але коли все це переходить у публічну площину, складається цікава картина. Картина, де одним небайдуже і болить, а іншим із різних причин ніби все одно. Бо таке враження, що неважливо, куди людей запросили - на похорон чи на весілля, вони так чи інакше прийшли випити і погоцати.
Де проходить розподіл?
Лінії розподілу унаочнені. Попри постійні спроби миролюбної й об´єднувальної риторики президента, щоразу ми бачимо дві різні реальності України. І в цьому немає нічого об´єднувального. Це навіть не питання політичного вибору - хто за кого голосував, це питання відчуття змістовності країни, розуміння ціни і цінності незалежності.
Об´єднувальна риторика Зеленського трохи нагадує риторику "міжкрапельного" Леоніда Кравчука, який на питання активістів у 1990-х роки про те, скільки ще різні інституції продовжуватимуть носити комуністичні імена, відповідав, мовляв, а побудуйте поряд щось, назване патріотичним іменем, і хай воно так поки постоїть.
Не "постоїть" воно так, поки є наживо окуповані території, поки є країна-агресорка, поки президент України, подобається йому це чи ні, є головнокомандувачем незалежної європейської держави, яку щодня позбавляють територіальної цілісності.
Цікаво, що президент намагається апелювати до людини, яка є "творцем", а не "телеглядачем". Утім, робить він це абсолютно в телевізійному форматі. І продовжує нести образу - як на попередників, так і на тих, хто попередників підтримав на президентських і парламентських виборах, що дисонує з темою миролюбності.
Зеленський на політичній сцені
Коли опиняєшся на політичній сцені - на відміну від сцени естрадної, телевізійної чи театральної, на дійства яких люди купляють квитки, бо є прихильниками таланту та жанру, - глядацькою аудиторію є усі громадяни країни, а квитком є податок. Тому треба бути готовим до різних оцінок, питань або вражень і відповідати за свої слова та вчинки чи хоча би поміркувати про це.
Святкування Дня незалежності дуже нагадало хрестоматійну сцену іменин Секлети у кінострічці "За двома зайцями", де Свирид Петрович Голохвастов повертається на камеру і каже: "Люблю безобразію!"
Президент може любити будь-яку "безобразію", але доречніше, щоб це відбувалося у приватному форматі, а не стосувалося офіційного святкування Дня незалежності країни.
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»