«Ма­терикова» біо­графія часопису доволі сумна: останнє п´ятиріччя через брак коштів він не виходив зовсім, а відродившись у квітні нинішнього року, тепер знову став на межі зникнення. Принаймні зникнення як інтелектуальної марки. Під редакторством поета Тараса Федюка побачили світ чотири числа якісної «Сучасності», він здав до друку десятий, жовтневий, номер, забрав редакційний портфель і вирішив: «З цим співзасновником працювати не буду».

Редакційна Рада журналу обурена. «Видавництво «Спадщина-Інтеграл», якому було передано контрольний пакет акцій «Сучасності» під зобов´язання забезпечити нормальні умови видання часопису, у вересні фактично припинило і до того мізерне фінансування роботи редакції та авторів, мотивуючи своє рішення відсутністю коштів, - йдеться у заяві Ради, підписаній гучними іменами - Іваном Дзюбою, Ігорем Юхновським, Сергієм Грабовським, Іваном Драчем, Сергієм Жаданом, Миколою Жулинським, Олександром Івахненком, Мирославом Мариновичем, Володимиром Моренцем, Максимом Стріхою. - Виникає логічне запитання: навіщо братися, якщо не можете? І постає законна вимога: якщо не здатні - поверніть журнал громаді, а засновництво передайте тим структурам, які зможуть журнал видавати».

Фінансові домовленості кожен місяць змінювалися на гірше, зменшувалися в рази, пояснює ситуацію Тарас Федюк. У «Спадщина-інтегралi», куди зателефонувала «УМ», визнають існування «деяких проблем із фінансуванням». Проте, як каже директор видавництва Людмила Корнєва, «нам належить 61 відсоток акцій, і ми брали зобов´язання з фінансування поліграфії та переддрукової підготовки, решта - спонсорські зобов´язання Федюка, він обіцяв підігнати спонсорські кошти, брати гранти (...) але ні копійки не приніс». Так, підтверджує редактор, він залишив за собою як представником Асоціації українських письменників міноритарний пакет акцій, 39%, проте звернення до різноманітних міжнародних фондів по гранти наразі не були результативними. Варто зауважити, що відшукати грантодавця за такий короткий час та ще й у період літнього бізнес-штилю, вкрай складно, і, очевидно, редакторові можна було дати більше часу для виконання цієї задачі. Окрім того, подібні видання в усьому світі є неприбутковими або малоприбутковими, їх підтримують не в бізнес-інтересах, а «для ідеї». Коли в квітні співвласники оновленого бренду «Сучасність» проводили прес-конференцію і наповнювали медіа-простір оптимістичними реляціями, гадалося, вони знають, «на що йдуть», вони здавалися доброчинцями.

На запитання «УМ» - навіщо зараз видавцю треба «угробити» журнал, який нещодавно взялися відроджувати з небуття, Тарас Федюк відповіді не має: «Для чого це робиться, я не знаю». Проте каже: «У ситуації, доведеній до абсурду, за якої не знаю, хто би міг видавати журнал, виникає небезпідставна думка, що все це робиться для витіснення саме мене. Мене просто провокували написати заяву». Заяву про своє бачення стану справ у «Сучасності» та незгоду з політикою критичного недофінансування Федюк надіслав місяць тому президентові компанії «Спадщина», яка є засновником згаданого видавництва. «Мою заяву мали би розглядати на Раді засновників, але цього не сталося», - каже редактор. До слова, йдеться про смішні як на тепер гроші - 12 тисяч гривень на зарплатню співробітникам редакції, 8 тисяч - на друк, 4 тисячі - на гонорари.

За інформацією Тараса Федюка з інсайдерських джерел, наступні номери «Сучасності» готують... «мало не студенти, які за честь працюють, а не за гроші». Схоже, «Спадщина-інтеграл» має намір продовжувати видання часопису, тільки без Федюка?

«Розмови про рейдерське захоплення безпідставні, - заперечує пані Корнєва. - Федюк наразі лишається де-юре головним редактором, адже треба, щоб відбулися збори, ухвалення рішення про зміну редактора, якщо потрібно буде - ми оголосимо конкурс на заміщення посади редактора». З цих слів випливає, що керівництво «Спадщина-інтегралу» до «ліквідації» Федюка-редактора готове. Але чи вдасться знайти адекватну постать на цю посаду, адже йдеться не про пересічне видання, не про газету оголошень чи дамський журнал, а про часопис, утримувати престиж і лінію якого, залучати потужних авторів може тільки справді помітна в літературно-суспільному середовищі особистість. Тим більш складною видається таке завдання після нинішнього скандалу. Так, згадані вище члени Редакційної ради заявили, що вважають неможливим свою подальшу роботу в раді теперішнього видання, і закликали літераторів, «які мають причетність до видавництва «Спадщина-інтеграл», дистанціюватися від інтелектуального рейдерства».

«Вони («Спадщина-інтеграл». - Авт.) не хочуть віддавати права власності, - робить висновок Федюк у розмові з «УМ». - Зроблять iз «Сучасністю» те, що Євген Юхниця зробив iз журналом «Дніпро».

Ось, до речі: теж легендарний «Дніпро», найбільш читабельний серед «товстих» журналів радянської України, рік тому вдягнувся у глянець і перетворився на майданчик для літературних екзерсисів невідомих і, як на мій смак, часто не вельми талановитих початківців. Нове життя нової прагне мови... Тільки навіщо?!

Олена Зварич