Вона збирається перекласти роман польської письменниці Барбари Космовської "Українка". На початку травня книжку презентували в Польщі. У Києві її представлять на міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал". Він пройде від 24 травня по 1 червня.

— Героїня твору — дівчина Іванка з Дрогобича, — продовжує Божена Антоняк. — Вона закінчила Львівську консерваторію по класу віолончелі. Їде до Польщі за своїм хлопцем, який теж музикант, грає там у ресторані. За кордоном дівчина знаходить роботу хатньої робітниці. У неї мрія — заробити зі своїм Миколою на житло й повернутися додому. Іванка потрапляє в родину, де все ніби складається непогано. Потім події розвиваються трагічно. Ревнива господиня постійно підозрює, що її чоловік зраджує з українкою. Щоб помститися, жінка зваблює Миколу. Іванка дуже тонка і вразлива дівчина, навіть із комплексом зайвої делікатності, боїться когось образити. Усю цю історію переживає болісно. Роман закінчується трагічно.

Письменниця Барбара Космовська стане почесною гостею "Книжкового Арсеналу". Вихід роману українською очікують не раніше 2014-го у львівському видавництві "Урбіно".

— Є стереотип, що українці годяться лише на низькооплачувані роботи — сезонний підробіток, няньки для немічних. У 1990-х освічені люди, навіть із науковим ступенем, їхали на заробітки. Пам´ятаю, у 1993-1994 роках зарплата професора в Україні була 10 доларів. Декому вдавалося за кордоном зачепитися за роботу по спеціальності, скажімо, викладати іноземні мови. Самі ж поляки часто виїжджали на заробітки, зокрема, до Німеччини. Там до них теж ставилися як до чорноробочої сили. Сама ж Космовська знайома з багатьма українцями й дуже їм симпатизує.

"Після злучення тварина сумна" — так назвав свою збірку кримінально-містичних повістей Антін Мухарський. Тексти задумав і написав з 1998-го по 2012 рік. Книжка з´явиться у видавництві "Зелений пес".

— Якщо його перша книжка "Доба. Сповідь молодого бандерівця" виходила зі знаком "18+", то ця вже зі знаком "21+". Вона провокативніша й жорсткіша, — розповідає редактор видання Олександр Сівченко, 25 років. Спеціальна позначка на обкладинці не радить читати книжку людям до 21-го року, вагітним та тим, хто керує транспортними засобами. — Повість Мухарського "Смерть малороса" — відповідь Олесю Бузині на його закиди про Шевченка та інших відомих українців. Антін написав історію про самого Бузину та інтимну халепу, яка з ним сталася на дачі. Повість "Данєцкій х..." розповідає про донецького багатія, який закохався у просту дівчину. Але вбив її і страждав через це.

— "Жанна з Домремі" — повість не про саму Жанну д´Арк, а про соратників, які її зрадили, — каже 50-річна Ірен Роздобудько про останній твір зі збірки "Зроби це ніжно...". Вона вийде в київській "Норі-Друк".

— Це моя данина кумиру юності. Я з дитинства думала, чому 16-річна дівчина очолила армію і їй повірили. Історія зради кумира буде повторюватися, доки людство існує.

До нової збірки ввійшло 21 оповідання.

— Книжка складається з чотирьох частин. Перша — більш дитяча, або дорослим про дітей. Наступна для жінок — про любов, третя частина — з розряду дивних оповідань. Четверта — біографії відомих жінок. Книжка буде для всіх. Її може взяти чоловік чи жінка різного віку. Інтелектуалам я б радила починати з останнього оповідання. Кому хочеться душевно постраждати — з початку. Більшість оповідань нові, написані взимку на одному подиху.

Загалом на 10 майданчиках фестивалю проведуть понад 200 подій. Діятиме комікс-кафе "Чуб", оздоблене малюнками українських коміксів. Окрім книжкової виставки-ярмарку, пройдуть зустрічі з письменниками, конкурс книжкового дизайну, ніч поезії та музики.

"А як тут не збухаєшся"

"Вона підійшла майже впритул до Леся так, що він відчув її запах. Знаєте, оцей ні з чим незрівнянний запах незайманого дівочого тіла, яке дихає парним молоком, фіалками, туманами, пелюстками троянд і ще чимось таким невловимим, що, певне, саме і зветься так: "аромат незайманого дівочого тіла". Ніздрі його затріпотіли.

— Скільки ж тобі років, красуня, що ти хочеш "набухатися"? — проковтнувши півсклянки слини, що за якісь секунди накопичилися у роті, під´юджував її Лесь.

— У серпні буде 14, я ж "ровєсніца" Незалежності, — усміхнулася до нього Наталка, — народилася саме 24 серпня 1991 року, це якщо чесно. Але то фігня, я вже від 10 років канкрєтно бухаю… ну, не самогонку, понятно, а пиво, бо я самогонку нє люблю. Якось мені тато на весіллі у своєї куми налив, так я ледь не обригалася, фу, гадость рєдкая, а пиво заходить нормально, і всі знають, що я пиво п´ю, і мама, і батько, тільки оно стара кляча, — Наталка кивнула у бік бабиної хати, — все нудить, що я так збухаюся. А як тут не збухаєшся, коли цілими днями тих корів пасеш, а як приходиш додому, то вже тільки й сил, що телевізор дивитися."

Уривок із книжки Антіна Мухарського

"Після злучення тварина сумна"

Анна БАЛАКИР