Re: цензії

Лірика поліської мавки
08.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Світлойменність
05.11.2025|Віктор Вербич
Коли життя і як пейзаж, і як смерть
Галичани та духи мертвих: історія одного порозуміння
04.11.2025|Надія Гаврилюк
“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Іспит на справжність
02.11.2025|Богдан Смоляк
Захисник Істин
31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, Швейцарія
Як змосковлювали ментальність українців
30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Художній простір поезії Мирослава Аронця
27.10.2025|Ігор Чорний
Пекло в раю
Головна\Події\Культура

Події

04.10.2011|08:29|Юлія Валова

Піар та українське культурне середовище

У класичному варіанті піар-технології працюють на впізнаваність торговельних марок, підняття рейтингу продукції, врешті — розширення ринків збуту й логічно, що ці технології майже уніфіковані для будь-якого виду діяльності, хіба що потребують деякої адаптації.

Кожна нова подія, творчий або маркетинговий  задум стимулюють інтерес до виробника продукту й безпосередньо концентрують увагу на самому продукті. Зрозуміло що процес «вирощування» нової торговельної марки або надання вже відомій нового поштовху доволі тривалий та потребує чималих зусиль і капіталовкладень, але дуже важливою є необхідність чіткого розуміння остаточної мети процесу та мотивація виживання продукту в ринкових умовах. Що ми зрештою хочемо бачити? На яку цільову аудиторію розраховуємо? Як довго існуватиме інформаційний шлейф? Оце вже є концепцією створення інформаційного поля навколо продукту піару, його легенда.

Подекуди, використовуючи основні інструменти піару та маючи більш-менш належний бюджет для маніпуляцій, ми забуваємо про основну ідею, що ми будемо робити з уже зрілим та популярним дітищем. Особливо це стосується культурного середовища, вдячного ґрунту,  який всмоктує та активно поширює майже кожну гарну ідею. Це особливе середовище, яке з радістю зустрічає народження нової зірки й щиро бере участь в її закріпленні на культурологічному небосхилі. Тут не йдеться про шалені бюджети, які можуть собі дозволити серйозні гравці комерційних ринків, навіть малий фінансовий поштовх та креативний підхід стають запорукою успіху й активні представники галузі охоче підтримують та сприяють поширенню продукту. Більшість навіть не мислять про власну комерційну користь, головним є бажання потрапити в сам процес, засвітитися для молодих та талановитих учасників, прикрасити та надати серйозного статусу події для метрів, потрапити в епіцентр подій, шалено «покрутитись» у тусовці та безболісно розпрощатися з готовим і популярним брендом. Чомусь більшість із гарних та талановитих культурологічних проектів швидко згасає та забувається самими представниками середовища, які ще вчора щиро та безкорисно брали участь в його створенні.

Комерційний світ дуже жорсткий та виважений, він бездушно та назавжди виштовхує з поля зору слабких та «негідних». Але порівняння якогось невдалого авто, що не пройшло якісного тест-драйву, та гучного й креативного фестивалю виглядає є надоречним...

За останній період розквіту творчого креативу в країні гучно спалахнуло та швидко згасло чимало творчих проектів.  Здається такі яскраві та потужні бренди, як журнал «Книжковий клуб+»,  журнал «НАШ», журнал «Книжник-review», фестиваль сучасного мистецтва «Гоголь-Фест», відкрита платформа для дискусій «Посиденьки в УНІАН»....  й, за підтримки Олесандра Попова - голови КМДА, до цього переліку може потрапити легендарна книгарня «Сяйво», історія якої, на мій погляд може сміливо посісти перше місце в топі найгучніших культурологічних подій 2011 року, шкода тільки, що цей чарівний бренд ще довго асоціюватиметься з технологією боротьби за виживання старожилів-книголюбів, котрі присвятили свідому та активну половину свого життя улюбленій справі.

Зрозуміло, що світ культурних подій яскравіше та продуктивніше будь-якого сектора маркетингу, але чи не є сенсом збереження вже створених, своєчасних, якісно позиціонованих  творчих надбань. Може, час від часу слід повертатись до гарних традицій? До речі, чому б не влаштувати щось на кшталт «Виставки згаслих зірок культурного середовища» або «Аукціону занедбаних брендів», де представники галузі могли б обговорити можливості реанімації, а то навіть і об´єднання старих та забутих проектів. Адже на подібний захід можна запросити меценатів та спонсорів, зацікавлених у продовженні та популяризації культурних продуктів. Хто знає, може таким чином вдасться перетворити звалище забутих кораблів на новітню потужну флотилію?!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.11.2025|10:55
У Києві провели акцію «Порожні стільці» на підтримку незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів та митців
13.11.2025|11:20
Фініш! Макс Кідрук завершив роботу над романом «Колапс»
08.11.2025|16:51
«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
05.11.2025|18:42
«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
04.11.2025|10:54
Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
03.11.2025|18:29
Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
03.11.2025|10:42
"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
03.11.2025|10:28
Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
02.11.2025|09:55
У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
30.10.2025|12:41
Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні


Партнери