
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Олексій Потапенко та його планета
«Буквоїд» продовжує знайомити читачів з українськими художниками. Сьогодні герой «Тамбуру» чернігівський художник Олексій Потапенко.
Син готував виступ. Треба було розказати на уроці про сучасного художника. Він вирішив розповісти про Олексія Потапенко — художника, з яким особисто знайомий і картини якого постійно бачить вдома перед очима. Передивлявся буклети, визбирував інформацію. Самостійно шукав найголовніше. Потім спитав мене: «Мама, а треба писати, що він заслужений? І що це таке заслужений? Це має значення?».
«Для мене ніякого», - чесно зізналася я.
Це зараз Олексій Потапенко відомий чернігівський митець і заслужений художник, але чи змінився він з того часу, коли його роботи знали лише близькі друзі? Ні.
Шлях Олексія Потапенка в образотворчому мистецтві не можна назвати простим. Щоправда, рівністю творчої долі мало який митець може похвалитися.
Було різне. Одного разу навіть довелося знімати роботи зі стін виставкового залу, бо якийсь товариш з обкому завітав напередодні відкриття і спитав: «А чому це у вас так багато коней? У нас же зараз трактори, техніка…». І виставку закрили, так і не відкривши.
«Я звик до критичних зауважень. Не реагую», - згадує про такі моменти художник. Втім, зізнається, що після того невдалого відкриття працювати не хотілося довго. Сенс життя все-таки переміг…
Перша персональна виставка Олексія Потапенка відбулась в Чернігові у 1990-му. До того, крім невдалої «закритої» була лише участь у кількох обласних.
Тоді, у 90-му деякі вперше дізналися і´мя художника. Для багатьох його роботи стали якимось прозрінням. Настільки незвичним був той світ, який Олексій Потапенко любовно та наполегливо створював подалі від соцреалістичних тракторів за стінами свого будинку (майстерні не було) довгі роки. І виявилось, що серед шанувальників його творчості багато зовсім різних людей.
«Розуміння мистецтва — це не розшифровка ребусу — не розшифрував, значить не вийшло. Мистецтво немов удар, який повинен відгукнутися. Якщо відгук є, тоді художник чогось досяг», - вважає художник.
Роботи Потапенка про кохання, дружбу, самотність. Про Чоловіка і Жінку. Про життя, яке навколо. Яке можна побачити, а можна й ні. Багато місця у своїх картинах художник завжди приділяв темі рибалки, Дніпра. Був період захоплення арлекінами, які приваблювали його своєю відстороненістю.
Хто б не був зображений на полотні — тварини, предмети, пейзажі — завжди головним героєм Потапенка є Людина. З якою все водночас просто і складно.
В пізнішій творчості Потапенко багато місця приділяє фольклору, українським традиціям. В цих картинах можна побачити нібито знайому іконографію звичних кожному свят, обрядів, а можна й щось більш глибоке та особисте.
«Я не хочу пояснювати свої картини, - розповідає митець, - Якщо людина захоче, вона все зрозуміє сама».
Картини перед нами, а ключ до їхнього розуміння, пошуковий шлях у кожного свій.
Білий лебідь
Полюбила скрипаля...
Риболовля
Пташка
Ню
Натюрморт з чайником
Чайники
Червоний чайник
Кактуси
Двое
Двоє
Коза-дереза
Місток
Птахи
Кішка
Осінь в Чернігові
Арлекін з собакою
Арлекін-2
Чайки
Риба
У човні
Водіння кози
Очікування
Великий віз
Моя планета
Про рубрику «Тамбур»
«Світ щодня змінюється, ми спостерігаємо це постійно. Але ми спостерігаємо тільки за тим, що можемо побачити. У той же час, невидимий нами простір, незнані нами герої, невідомі нам шляхи швидше за все теж перебувають в постійному русі, постійній трансформації.
Тому «Тамбур» – це спроба заглянути в невидиме.
Спроба втекти від середньовічного принципу, який продовжує царювати у суспільстві: незрозуміле, отже – погане – невидиме, тобто неіснуюче...
Спроба зрозуміти іншого, не прикриваючись формальними прапорами толерантності, а відкриваючи його сьогоднішнього.
Спроба знайти мову, яка буде знайома кожному. Мову, яка зможе зв´язувати, а не відштовхувати. Будувати, а не руйнувати.
Спроба повірити в те, чого немає. І відчути явну оманливість порожнечі. І тим самим зламати загальне відчуження».
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025