Re: цензії

02.04.2026|Ігор Зіньчук
Війна, яка стосується кожного
30.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Слово його вивершується, сіється, плодоносить…
25.03.2026|Анастасія Борисюк
Чи краще озирнутися й не мовчати?
Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
Головна\Події\Культура

Події

18.07.2013|14:52|Буквоїд

«Роман Сельський» у Національному художньому музеї

19 липня у Національному художньому музеї відкривається виставковий проект «Роман Сельський» до 110-річчя від дня народження митця.

За витонченим образом художника Романа Сельського (1903 – 1990) ховається людина, дивовижно енергійна та переконлива. Потужний рисувальник і колорист, він володів даром мислити, говорити, вчити, захоплювати. Завдяки Роману Сельському львівська школа малювання на рівні з прибалтійською у 1960-70-х роках вважалась однією з найсильніших у Радянському Союзі. На неї орієнтувались, у неї вчились всі, хто прагнув у мистецтві чогось більшого, ніж канону соцреалізму. Сельський сприяв появі омріяного порталу до Європи.

Адепт паризького авангарду, замішаний на містиці Карпат, Роман Сельський створив власну мистецьку школу. В його живописі знаходять відгуки Олекси Новаківського, Михайла Бойчука, Фернана Леже і Джорджо ді Кіріко. Саме під впливом європейського авангарду в реалістичному живописі Сельського з’явився метафізичний вимір, що змусив речі жити іншим, таємним життям, і колір став особливим, навіть самостійним проявом.

Та, певно, найважливіше, що шляхетний і надзвичайно скромний Роман Сельський є ключовою фігурою галицького культурного середовища і львівської школи малювання. Його дім, названий «Салоном Сельських», від 50-х до 90-х років минулого століття був осередком життя і спілкування львівської інтелігенції. Тут дихалося вільно, по-європейськи, як казали сучасники, і така атмосфера допомогла аристократичній  та інтелектуальній традиції вижити і зберегтися.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери