Re: цензії
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
- 30.12.2025|Ганна Кревська, письменницяПолотна нашого роду
- 22.12.2025|Віктор Вербич«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
- 22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Події
Національний художній музей України змінив назву
На честь виставки «Тихий протест 70 –х» головна культурна інституція країни офіційно повернулася до назви, яку носила в 70 -х – «Державний музей українського образотворчого мистецтва» .
Вже 20 вересня в стінах Національного художнього музею України відкриється перша в історії незалежної України виставка «сімдесятників». Широкій аудиторії представлять понад 120 робіт, багато з яких будуть експоновані вперше. Щоб підтримати дух сімдесятих і залучити до виставки додаткову увагу, Національний музей повернувся до назви, яку носив сорок років тому. Першим кроком на шляху до перейменування стала заміна таблички на фасаді — наступні 10 днів кияни та гості столиці зможуть відвідати «Державний музей українського образотворчого мистецтва».
«Я вважаю, що це дуже сміливий експеримент художнього музею, який демонструє бажання трансформувати інституцію в актуальну майданчик культурного обміну » , - каже куратор проекту «Тихий протест 70- х» Євген Березницький. .
Останній раз Національний художній музей України змінював свою назву в 1994 році, після утворення незалежної української держави. До цього в зміні назв музею відбивалися складні процеси життя країни і етапи становлення вітчизняної музейної справи. Та, в 1899 інституція носила ім´я Київського міського музею старожитностей і мистецтв, в 1904 — змінила його на Київський художньо-промисловий і науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича, в 1919 після націоналізації музей став називатися 1-м Державним, з 1924 — Всеукраїнським історичним імені Тараса Шевченка, з 1936 — Державним українським, з 1939 — Державним музеєм українського мистецтва. Під час німецької окупації Києва в 1942 році музей був об´єднаний з колекцією російського мистецтва під загальною назвою Державний музей східноєвропейського мистецтва.
«Тимчасове повернення музею старої назви — спроба ввести сучасного глядача в контекст 70-х, нагадати про художні події тих років. 1970-і роки для музею — час великих змін. У 1972 музей наново відкрився після реконструкції , представив нову розширену експозицію. Це час активної міжнародної діяльності, завдяки якій кияни змогли побачити виставки «Скарбниця гробниці Тутанхамона » , «Західноєвропейське мистецтво з колекції Арманда Хаммера» , «Золото доколумбової Америки» та інші. Зали не вміщали всіх охочих, а біля музею утворювалися довгі черги » - каже Юлія Ваганова , заступник генерального директора НХМУ з виставкової роботи та міжнародних зв´язків.
Нагадаємо, що «Тихий протест 70 -х» представить кращі живописні та графічні роботи (пейзажі, портрети, сюжетні композиції) понад двадцяти авторів, серед яких один з послідовних адептів «суворого» стилю Владислав Мамсиков, майстер ліричної картини Зоя Лєрман , одеський нонконформіст Олег Соколов, засновник «панічного реалізму» Петро Бєлєнок, метр натюрморту Валентин Реунов та інші.
Коментарі
Останні події
- 14.01.2026|16:37Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
- 12.01.2026|10:20«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
- 07.01.2026|10:32Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
- 03.01.2026|18:39Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
- 22.12.2025|18:08«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського
