«Коли Путін на виду в цілої Франції цинічно, як Крим, «віджимає» Анну Київську на баланс РФ, він прекрасно знає свою цільову аудиторію. Чого не можна сказати про українців, які лиш дивуються його нахабству, не розуміючи, що зараз – от саме зараз, уже на завтра! – потрібна з цього приводу реакція українського МЗС», – написала Забужко.

Вона додала, що це необхідно зробити, тому що французи справді не пов’язують ні давнього Києва, ні Руси з Україною – а от із Росією якраз пов’язують, і розпрекрасно. «І в академічних та культурних milieux на те працює ціла армія «друзів російської культури», і це й є той дбайливо виплеканий (іще зусиллями НКВД-МГБ-КГБ) фундамент «франц.-рос. дружби», на якому, дуже значною мірою, держиться сучасна французька «русофонія», – зазначила письменниця.

Письменниця зауважила, що Путін говорив «так, щоб його слухачі могли «впізнати» почуте й подумки кивнути: ah, oui-oui, правду ж каже…». На її думку, «час вступити українській державі – «упімнутись за своє», а заодно й показати французам, що – ні, не правду їм Росія каже (і казала!), навіть у цьому».

«Сподіваюсь, що наші дипломати знайдуть елегантний спосіб це зробити», – резюмувала письменниця.

Інформація: ЛітАкцент