Частина учасників церемонії нагородження долучилися до бесіди дистанційно, висловлюючи таким чином спільне бажання, щоби нагорода продовжувала своє життя, не зважаючи на існуючі карантинні перешкоди. На прямому включенні з дипломатичної місії у Єгипті був арабіст Богдан Горват, перекладач роману сучасного палестинського письменника Усами аль-Ейси «Божевільні з Вифлеєма», який приніс авторові українського тексту цьогорічну Премію. Навіть за сучасними мірками, згадана книга пройшла блискавичний шлях від першого видання в оригіналі (2013), здобуття однієї з найцінніших нагород в арабському світі, а саме Книжкової премії Шейха Заїда (ОАЕ, 2015), до  української публікації (2020) та Всеукраїнської літературної премії в галузі перекладу імені Романа Гамади (2021). Ініціативою журі Премії Шейха Заїда є фінансування перекладів номінованих творів іншими мовами. У 2019 р. «Видавництво Анетти Антоненко» розпочинає координувати процес створення українського тексту роману «Божевільні з Вифлеєма», який стає першим перекладом цього твору іноземною мовою. Назва палестинського міста, де досі розташований табір біженців, арабською звучить як Байт Лахм, дослівно «дім м’яса», гостинне місто достатку, на івриті ж – Бет Лехем – «дім хліба». У ХХ столітті Палестина розсипається на шматки, серед яких острівцями виділяються осередки людей, які живуть у культурній облозі, хоча й у самому центрі Леванту. Усама аль-Ейса захищає уламки, фіксуючи історію своєї землі, відколи її пам’ятає, по суті, він пише енциклопедію Палестини за останні два століття, не чекаючи, поки історію цієї країни напишуть ті, хто її зруйнував...

Український текст роману посів гідне місце в перекладацькому доробку Богдана Горвата, де вже є вибрані вірші Ашрафа Файяда, Ахмада Ямані, Еуґеніуша Ткачишина-Дицького та роман «Осінь без провини» Аббаса Бейдуна. Про тривале і ґрунтовне зацікавлення арабістикою свідчить також десятирічний досвід викладання спеціальних дисциплін на кафедрі мов і літератур Близького та Середнього Сходу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, і членство в Міжнародній асоціації арабістів-діалектологів АІDA, участь у міжнародному науковому проекті з розробки та впровадження програми сертифікації арабської мови, і організація Міжнародної конференції з історії арабської літератури. Богдан Горват стажувався в Лівані та Єгипті, брав участь у роботі Міжнародного форуму арабських письменників «Бейрут 39» в Ліванській Республіці.

         Засідання з нагоди пошанування лавреата відкрив Голова ЛОО НСПУ, письменник Олександр Дяк, передавши слово почесному гостю, досвідченому перекладачу і моральному авторитетові Андрію Содоморі, який підкреслив неперервність традиції нагородження, бо вона повинна існувати, як і традиція передачі повідомлення від мови до мови, від слова до слова, запаленого факела з рук до рук, від серця до серця.  Розгорнувши роман «Божевільні з Вифлеєма»,  пан Содомора був втішений гарною мовою перекладача, підкреслив, що книжка гідна актуальної нагороди та побажав подальших успіхів на шляху.

Друг і колега патрона Премії, сходознавець Валерій Рибалкін під час прямого включення з Києва розповів присутнім про історію арабістичної гілки дослідників у нашій державі, згадавши ідеї Яреми Полотнюка і результати праці молодого покоління перекладачів, завдяки яким арабський читач зараз теж має змогу читати твори українських класиків.  

Варто зазначити, що на конкурс Літературної премії імені Романа Гамади приходили переклади з різних східних мов, що свідчить про впевнені кроки українських фахівців назустріч країнам Близького і Далекого Сходу. Цього року серед номінантів був роман «Одвічне повернення» вірменського письменника Вардана Ґриґоряна,  роман Туни Кіремітчі «Молитви залишаються незмінними» та «Суфле» Асли Перкер в майстерному українському перекладі.

Повертаючись до цьогорічного здобувача нагороди, свою повагу Богданові Горвату засвідчили члени журі від Національної спілки письменників України та Львівського університету. Письменниця Леся Бернакевич згадала про невиправне почуття гумору Романа Гамади, коли йшлося про переклад творів народної літератури.     

Письмениця Юлія Курташ-Карп зауважила, наскільки цікавими та багатосторонніми є люди, що транслюють нам тексти інших культур. Таким був і Роман Гамада, який став перекладачем у пошуках істини й відповідей на багато наболілих питань. «Саме парадоксальна мудрість Сходу не дає мені збожеволіти», казав він. І коли цього року пані Юлія взялася читати книжку в перекладі Богдана Горвата, то це було наче продовження давнього діалогу про те, як не збожеволіти в цьому світі.      

Перекладознавець та історіограф українського перекладу Тарас Шмігер також обґрунтував свій вибір, стисло окресливши специфіку діяльності наших сходознавців: кожен із перекладачів має перспективу бути першим, єдиним, унікальним в побудові цього світу, для цього потрібно не зупинятися, бо перекладати є що. Він побажав, щоби Премія, зокрема в особі цьогорічного лавреата Богдана Горвата, принесла хороші плоди для українського художнього слова.

На завершення урочистості вручення диплома та десятитисячного гонорару лавреатові здійснили пан Андрій Содомора, Олександр Дяк та співголова журі Літературної премії Богдан Завідняк.  Окрему подяку усім причетним до організації Конкурсу та проведення церемонії нагородження висловила пані Наталя Гамада, дружина патрона Премії.