Re: цензії

Після закінчення з відзнакою Велико-Мочульської середньої школи, працювала вчителькою англійської мови с. Бджільна Теплицького району та літературним працівником місцевої районної газети «Зірка». 1968 року, через гоніння за «націоналістичні погляди» та вигнання з Літературного інституту ім. Горького (Москва), змушена була переїхати на Буковину. Працювала кореспондентом Заставнівської районної газети. Через рік вступила на філологічний факультеті Чернівецького Державного, нині Національного університету імені Юрія Федьковича, який закінчила в 1974 році. Жила і працювала в Чернівцях – в обласних та міських часописах «Молодий буковинець», «Радянська Буковина», «Чернівці», «Доба», на телебаченні, ст. науковим працівником та директором Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича. У 90-х була організатором Товариства української мови, «Просвіти», прогресивного жіночого руху в Україні, головою Жіночої Громади Буковини, редактором першої в краї демократичної (відродженої) газети «Час».

З 2000 року живе в Броварах під Києвом. Працювала в «Лізі українських меценатів», заступником головного редактора газети «Слово «Просвіти», кореспондентом «Вечірнього Києва», головним редактором телестудії «Наше місто» (м. Бровари), редактором відділу української літератури газети «Літературна Україна». Зараз – завідувач відділу прози «Української літературної газети».

Лауреат літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича (1998 р.) за поетичну збірку «На трійцю дощ», Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Сосюри (1999) за поетичну творчість, премії Ліги українських меценатів (2000 р.), Державної літературної премії імені Олеся Гончара (2006 р.) за роман «Між пеклом і раєм», Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2007 р.) за книгу «Новели», літературно-мистецької премії ім. Ольги Кобилянської (2008 р.) за новелу «Ганька – сама собі ворог», літературної премії ім. Григорія Косинки (2008 р) за роман «Цінь Хуань ґонь», літературно-мистецької премії Українського фонду культури «за високохудожнє втілення національного характеру в романі «Сестра моєї самотності» та збірці новел «Короткий танець на Віденськім балу» (2009 р), премії журналу «Березіль» та родини Нитченків за кращий твір року (п’ять раз), журналу «Німчич», «Жінка» тощо.

Твори перекладені на вісім мов світу. Окремою книжкою в перекладі російською вийшли поезії «Свет родника» (Москва: «Советський списатель», 1989).

Кавалер «Ордена княгині Ольги» (1999 р). Нагороджена медаллю «Незалежність України» Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна» (2005 р), відзнакою Міжнародного лицарського Ордена Архистратига Михаїла (2000 р).

Заслужений працівник культури України (2007 р).

БІБЛІОГРАФІЯ:

Збірки поезії: «Смерековий міст» (К.: Рад. письменник, 1976), «Множина» (К.: «Молодь» 1982), «Світло джерела» ( Ужгород: Карпати, 1984), «Жайворове поле» (К.: Рад. письменник, 1987), «Горельєфи» (К.: Молодь, 1988), «Сотворіння гнізда» (Ужгород: «Карпати», 1989), «На трійцю дощ»” (Чернівці: Місто, 1998), вибраного (поезія і проза) «Любов і гріх Марії Магдалини» (Чернівці: Облдрук, 1995).

Книги прози: «Дама останнього лицаря» (збірка новел) (Чернівці: «Місто», 2004), «Між пеклом і раєм» (роман) (Чернівці: «Місто», 2005), «Жіночі романи» (Бровари: «Відродження», 2006). «Янгол з України: Київ: «Либідь», 2006), «Новели» (Бровари: «Відродження», 2006), «Трепанація» (Бровари: «Відродження», 2006), «Храм на болоті» (роман) (Бровари: Відродження, 2006), «Цінь Хуань ґонь» (роман): (Біла Церква: «Буква», 2008), «Короткий танець на Віденськім балу»: (Бровари: «Відродження», 2009), «Сестра моєї самотності» (роман) (Бровари: «Відродження», 2009), «Ковчег для метеликів» (новели) (Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009).

Автор понад 500 літературних рецензій, передмов до книжок, літературних портретів, есеїв, а також публіцистичних статей, надрукованих в різних періодичних виданнях в різні роки, на захист соціальних завоювань, демократії, свободи слова, духовності та української мови.