Електронна бібліотека/Поезія

Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Завантажити

Наче грає оркестр уламків – музика ця невистояна.
Грудень. Дерев чорнильна, мокра голúзна.
Хто тепер відгадає, хто тепер визначить,
із ким ти, жінко, говориш увесь цей час?
Сонце у клітці горіха ціпеніє і гасне.
Так завжди із птахами барвистими, несезонними,
із метеликами, що їх накрито долонями.
Хай би сніжило й заносило місто сонне
по димарі з усіма їх димами,
бо на те і зима, щоби спинявся маятник,
щоби не віддавати, ніби ключі, той вірш.
Ось тобі зірка пастуша, ніби ти досі віриш,
ніби виносиш усі свої квіти та іграшки,
ніби дитинієш, випадаєш із віку.
А озирнешся, випроставшись – то й нíкому.

Партнери