Електронна бібліотека/Поезія

Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Завантажити

Поведи мене, – каже, – по найтоншому краю.
Все, що ти говориш, я завжди пам´ятаю.
І якщо нам світ спопеліє на чистий спогад,
скільки все ж залишиться ніжного й дорогого.
Як ми падаємо у темряву і як із неї встаємо,
як ми робимо добре й боляче, переважно взаємно,
як усе, що маєш, хочеться розділити.
Бог уже й без імені знає, за кого така молитва.
Шляху чорна змія шурхотить, з-під ніг відповзає.
Поведи мене, як дитину, загублену на вокзалі
з нерозбірливим іменем на долоні, з долею невідомою.
Коли все розсипається – голос буває домом.
Досі можна іти.
Не оминаючи згарища,
місця першої правди, могили матері і товариша.
Тихий ніж дощу розтинає навпіл цю зиму.
Якщо ти загубишся – я також
тебе вестиму.

Партнери