Електронна бібліотека/Проза

Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Завантажити

в. Ба ні, мені такого й треба до школи.
М а к с и м. Тепер вже повелось так, хоч би і у нас на селі: чоботи на дві колодки, та ще й на шпильках, а я все на дратві. От що вже дратву, так навдаку чи хтб висуче проти мене?
Г о р н о в. Я хочу, щоб хлопчаки спершу навчились шити прості чоботи, а там вже котрому скортить городи ських чобіт, то нехай сам добира способу, як їх змайструвати.
М а к с и м. Еге! Нехай вже, мовляв, саме домадикується!.. Я ще мав дещо вам сказати, та тільки не знаю, з якого боку й почати. Ще як скажете: “От старий, почав вже вигадувати”.
Г о р н о в. Що ж таке?
М а к с й м. А те, що я ще зроду-віку не бурлакував, а оце, мовляв, вже ніби приходиться покидати стару... Там такого репету наробе, що не тільки в хаті, а й у подвір'ї, мовляв, буде тісно.
Г о р н о в. Чому ж не взяти й бабу з собою?
М а к с и м. Чи й справді? (Зрадів). Вона у мене, Владимир Петрович, така, що й хвилини без діла не сидітиме... Там така працьовита, що й сказать... (Сміється). А як роботи нема, то зо мною свариться, а вже без діла не всидить.
Г о р н о в. Знайдемо і їй діло. А за ціну певно що не будемо торгуватись?..
М а к с и м. Та яка вже ціна беззубій?..
Г о р н о в. Часом беззубий краще зубатого!..
М а к с и м. Та воно так... Це вже ви мене зовсім, мовляв, на світ народили! А то ж сказали ви мені' ціну, а я зопалу погнався за грішми та й про бабу забув. Оце ж і чудесно. У хату свою впустимо Матвія, тут у нас є такий бідолаха з двірських: дітей, мовляв, повнісінький запічок, а хати дасть бог. Нехай собі живе, та хліб жує, та двору доглядає.
 
ЯВА 2
 
Ті ж і Б о р и с.
Г о р н о в. Ну, ти ж і спиш! Я вже з города двадцять верстов пробіг, а ти...
Б о р и с. У мене голова страх як болить... Я й не бачу. (Чоломкається з М а к с и м о м). Що ж, договорились?
М а к с и м (усміхається). Вже, мовляв, і печать приклали.
Г о р н о в (дивлячись на часи). Ого-го, пора їхати!
Б о р и с. Чого хапаєшся? Поснідав би...
Г о р н о в. Скільки ще в тебе тієї панської пихи, як подивлюсь я на тебе: без сніданку або без кофію не можна гостя відпустити; і хоч би тому гостеві діла було, як кажуть, по зав'язку, а він сиди та жди того кофію. У мене там діло кипить! Я купив оце у городі молотилку, і зараз треба установити її. Ну, у вас гарні порядки: приїхав — усі пани і слуги сплять, двері відчинені, хоч і забирай усе на вози та й вези куди хочеш.
Б о р и с. Ми світом тільки полягали.
Г о р н о в. Що це в тебе такі червоні очі?
Б о р и с. П'яний був.
Г о р н о в. З якого побиту?
Б о р и с. Тадже ж учора був день народженій батька.
Г о р н о в. Стало буть, ти туди і не навідувався?
Б о р и с (засоромивсь). Ні!..
Г о р н о в. От так молодець!..
.
ЯВА 3
 
Ті ж і С о л о м і я.
С о л о м і я. Паничу, пожалуйте, вас мамащенька кличуть.
Голос за дверима: “Б о р и с!..”
Б о р и с (гука). Я зараз! (До Г о р н о ва). Підожди мене! (Пішов).
Г о р н о в. А йдіть сюди на хвилину, С о л о м і я! С о л о м і я. Не хочу, бо ви зараз почнете розпитувати, а мені заказано мовчати. От єй-богу, що правда!
Голос за дверима: “С о л о м і я!”
Ось зараз! (Побігла).
М а к с и м (тим часом роздивляє портрети, що висять на стінах у золотих рамках). Що то воно: чи царі всі, чи генерали?
Г о р н о в. Хіба ж деякі з них вам нікого не нагадують? Це ж Б о р и с і в батько, а це дід, а той третій — генерал Суворов.
М а к с и м. Бачте, я таки вгадав, що генерал.
Г о р н о в. Один же тільки генерал. А батько Борисів тільки що копитан, а дід його, то й хто його знає!.. Бачте, це на йому старосвітський мілщієнний казакин. І доки цей дід ще не був у службі, то прозивався Ворона, а як здобув міліцієнного чина, так став вже прозиватись В о р о н о в! Стало буть, причепив хвостика до свого про-звища.
М а к с и м. Хвостика? Навіщо ж то?
Г о р н о в. Така, бачте, мабуть, була поведенція, все своє вже дуже обридло, так хоч хвостика чужого пришити.
М а к с и м. Еге! Ну, а то ж жіночі парсони, хто вони? (Показує на портрет).
Г о р н о в. Це мати Борисова, а це вже її мати, стало буть, бабка Борисова. Ось бачте, убрання в неї вже просте, старосвітське: очіпок, намітка, плахта.
М а к с и м. Так, так!.. Стало буть, вони не з так-то давнього коліна запаніли?
Г о р н о в. Бабка ця й до смерті жила тут.
М а к с и м. Та як же?.. Так... так!.. Я її пам'ятаю! Оце, либонь, піде дванадцятий чи пак тринадцятий рік, як вона померла. Проста була людина, зовсім проста, і по-панськи, мовляв, ані же тобі не вміла говорити.
Г о р н о в. Це була найперша порадниця і жалібниця Борисова. Він згадує про неї з великою шанобою.
М а к с и м, Пам'ятаю, пам'ятаю!.. Усе, було, з ним няньчиться. Конешно,

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери