Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

смертоносным скачком, и судорожно запахнул подрясник, оставив правую руку под ним. Длилась минута напряженного ожидания; Тамара сам как-то смешался и отступил робко на шаг.
— Ясновельможный пане, — заговорил, наконец, старший странник, овладев собою, — что мы из самого. Ерусалима идем, от Вифлеемской пещеры и гроба Господня, тому доказательством будут вот эти "святощи", вынесенные нами из богоспасаемых мест... Мы сами наши котомки развяжем и покажем все ясновельможному панству.
— Вот заковать бы вас в кандалы с вашими святощами, да посадить в лехи, чтобы без дозволу не шлялись, тогда бы узнали, почем ковш "лыха", — все еще запугивал странников гетманский есаул, но уже в более мягкой форме, — вот только что мое сердце отходчиво, да не хочется и рук марать.
— Да пошлет Господь ясновельможному пану, — промолвил смиренным и покорным голосом странник, — за его доброе ласковое сердце почет и всякую славу и все то, что панская, душа пожелает; обидеть божьих людей всякому вольно, —беззащитные ведь мы, как дети, — только за обиду нашу воздаст и святое небо, и земля грешная, а пострадать нам во благо, — на то мы и свою жизнь отдаем.
Слова странника произвели сильное впечатление на слушателей, по толпе пробежал сочувственный говор и затих в общем вздохе. Послушник бросил на странника благодарный взор.
Странник же между тем развернул котомку свою и начал добывать из нее разные скляночки и свертки.
— Вот песок святой с горы Голгофы, где Христа жиды распинали. Если носить щепотку этого песку под пятою, то никакая "хвороба" через нее не проступит, никакой наговор через нее не пробьется.
— А почем он? Нельзя ли нам хоть по щепотке? — протянулось несколько рук к сверточку и со стороны атаманья, и даже со стороны челяди.
— Да и мне бы, — добавил веско и Тамара.
Странник начал делить песок между публикой, получая и злотые, и гривны, и пятаки.
— А вот, — продолжал он, — кремешки из Вифлеемской пещеры, помогают всякой жене при родах, столочь их только и выпить в чарке горилки.
Теперь уже женщины потянулись за этим чудодейным снадобьем и при помощи мужей и братьев добыли себе по камешку.
— А вот колючки с терновника, — объяснял дальше странник, — что на главе Христовой был. Если хоть крохотку этой спичечки зашить кому-нибудь в одежу, то будет тот такие муки терпеть, каких и сатана не придумает. А вот кусочек от древа Иудина, кто проглотит его, тот неминуемо удавится.
Тамара невольно почувствовал какую-то внутреннюю дрожь при этих словах и заявил сейчас страннику:
— Этих вещей, которые идут на пагубу человеку, ты, старче Божий, не смей раздавать, мало ли кому во вред их может направить злоба людская.
— Справедливо слово твое, ясновельможный пане, — ответил странник, — я и сам их берегу только для показу крещеному миру. А у меня больше припасено "святощив" на добро всякому. Вот Богородицыны кораллы от лихорадки "пропасныци", вот ливанский орешек от глаза, а вот гвоздь с креста Господня от всякого поранения. *
Молодой послушник впился в глаза Тамаре и следил за выражением лица его при всякой фразе странника, от его внимания не скрылся страх Тамары при объяснении странником значения шипов терновых и древа Иудина, а также и блеснувшая в глазах есаула радость при последней фразе.
— А вот живящая и целющая вода из слез Богородицы, — поднял пузырек странник, — всякая рана от нее заживает.
— Вот, пане есауле, как раз для твоей раны снадобье, — отозвался стоявший ближе к Тамаре хорунжий.
— Пустое! — бросил небрежно Тамара, вспыхнув почему-то от смущения.
— А, пан есаул ранен? Когда, где? — заинтересовались и другие офицеры, обступая Тамару.
— Да, царапнул кудлай на охоте, — неохотно ответил Тамара.
— Когда ж вельможный пан охотился? Где? Мы и не знали! — недоумевали товарищи.
— Да... на днях... сам тайком поехал, дали знать, что берлогу обошли.
— Вот за это и кара, что от товарыства скрыл, — упрекнул хорунжий.
Молодой послушник вслушивался в этот разговор, снедаемый ужасными подозрениями; он не выдержал и толкнул локтем странника.
— Испробуй, ясновельможный пане, испробуй, на Бога, — стал и странник просить, кланяясь низко, — вот хоть "трошечкы" дай помазать, и к вечеру, увидишь, заживет, словно корова языком слижет.
Тамара упрямился и не хотел развязывать повязки, но соблазн был велик, да и товарищи настаивали. Он подошел к страннику и, отсунув назад черный платок, обнажил край раны. Послушник впился глазами в нее и сразу заметил, что рана не рваная, а рубленая, очевидно — от сабли или ятагана, а не от когтей зверя; но Тамара, заметя много любопытных глаз, тотчас отдернул руку, не допустив и прикоснуться к ней "цилющою" водой.
— Нет, не нужно, — сказал он решительно. — А что этот послушник у тебя немой, что ли? И слова одного не промолвил, а только глазищи на меня пялит.
— Просим прощения! Видите ли,

Останні події

15.05.2025|10:47
Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
14.05.2025|19:02
12-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
14.05.2025|10:35
Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
14.05.2025|10:29
У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
14.05.2025|10:05
Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
14.05.2025|09:57
«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»


Партнери