Електронна бібліотека/Поезія

Балада про Ганну КешБертольд Брехт
Для себе есеяВіктор Палинський
ВіршіМикола Істин
Стара пошта (новела)Віктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Старый новый мирАнна Катруша
Так чекати снігу, ніби кінця війни...Сергій Жадан
Люди самотні, - говорить, - це ж було помітно відразу...Сергій Жадан
Маламбо (уривок)Тадеуш Слободзянек
ВіршіЄвгеній Юхниця
Усе можливе – можливо… (новела)Віктор Палинський
Це ось наше місто – стоїть на сході країни...Сергій Жадан
Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі...Сергій Жадан
Заскочені поміж деревОлександр Кириченко
ЛюдословиМикола Істин
Паралельні космосиМикола Істин
ВсесвітиМикола Істин
…і паморозь за фрескою застудиСергій Жадан
Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
Був мені голос...Сергій Жадан
Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
"Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
"...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
Завантажити

Геть за морем українським,

Понад склом Босфорських вод

Дивні вежі і палати

Розкидає Царгород.

 

Наче вир, кипить, торгує

Крамом, зброєю, вином.

Вдень він вуликом здається,

А вночі — чудесним сном.

 

І з усіх країн до його

Ллється хвилями народ.

Наші теж торговці-люде

Їздять в славний Царгород.

 

Та не любить грек чужинців

І тримає їх в руці.

«Хоч не їдь! Одурить, скривдить!»

Наші скаржаться купці.

 

І Олег, на греків лютий,

Став збиратися в поход:

Хоче він до України

Прилучити Царгород.

 

І укрили Чорне море

Українські байдаки,

Розгорнулися вітрила,

Заспівали вояки.

 

Простір! Воля! Грають хвилі,

Море диха, як живе,

Мов лютує, що з піснями

Легковажний хтось пливе.

 

Небезпека? Вітер? Буря?

Гнуться щогли кораблів?

О, хіба згорнути крила

Важко, довго для орлів?

 

І гуртом за весла взятись,

Разом взятись і гребти...

Море, море! І в негоду

Любе сміливому ти!

 

Так три дні плили по морю

Без турботи, без нудьги.

Ось і вежі Царгороду,

Ось і грецькі береги.

 

Але греки уже знали,

Що летять до них орли,

І, щоб в пристань не пустити,

Ланцюги перетягли.

 

І звелів Олег на берег

Витягати кораблі.

«Що ж, мовляв, як не по морю,

То поїдем по землі».

 

І, колеса приробивши,

Він вітрила розпустив.

І невидане тут сталось,

Найдивніше диво з див.

 

«Ой повій, повій ти, вітре!

Швидше коней повези!»

Зашумів-повіяв вітер,

Покотилися вози.

 

Вороги перелякались,

До Олега шлють послів.

«Не руйнуй нас, все дамо ми,

Що б ти, князю, не схотів!»

 

«Ну, гаразд. Покора ваша

Погасила в серці гнів,

І здається, ми братами

Станем з лютих ворогів

 

Царю, хай моє купецтво

Вільно ходить в Царгород,

Хай торгує і купує

Вже без кривди і без шкод.

 

У купців не буде зброї:

Я обмежу їх число,

Щоб не більше, як півсотні,

Їх нараз у місто йшло»

 

Цар годився на умову,

Хрест святочно цілував.

Князь на Волоса, Перуна

І на меч присягу склав.

 

На воротях Царгороду

Князь Олег свій щит прибив.

На воротях Царгорода

Український щит висів!



Партнери