Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Завантажити
+ + +
Ось і добра нагода подякувати за можливість
народитися в двадцятому столітті.
За можливість побачити
берегову лінію історії,
за можливість зійти на переповнені перони,
що повільно порожніють і затихають.
Як не подякувати за нагоду
писати листи від руки,
безнадійно залежати від непоквапливості листоноші,
відчувати сповільненість календаря,
його жіночу точність.
Як не подякувати за це особливе відчуття часу,
що вимірюється кількістю прочитаних за вечір
сторінок.
Як не подякувати за простір,
твердо окреслений олівцем, ніби дитячий кулак
із затисненим гудзиком.
Постаті тих, хто перейшов через великі війни та потрясіння,
стоять при вікнах, прощаються
з мороком, ніби з померлим сусідом.
Хто кого пережив, кому випала ця сумнівна
вдача – дивитися як споряджають на цвинтар
померлого ворога.
Світлі постаті дітей двадцятого століття,
розчиняються в мороці, ніби постаті колійників,
що проводжають ніч.
Потяг прибуває на ранкову платформу.
Ранок вітає всіх, хто зійшов дорогою,
спокусився ліхтарним сяйвом за великими деревами.
Ранок вітає тих, хто сходить на кінцевій.
І лише радість лишається.
І лише розпач.
І лише переплітається вогкий туман
із невагомим словом.
Будь зі мною, музико вулиці.
Будь зі мною, відчуття перемоги.
Відчуття справедливості.
Відчуття ритму.
Останні події
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні