Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
+ + +
Ось і добра нагода подякувати за можливість
народитися в двадцятому столітті.
За можливість побачити
берегову лінію історії,
за можливість зійти на переповнені перони,
що повільно порожніють і затихають.
Як не подякувати за нагоду
писати листи від руки,
безнадійно залежати від непоквапливості листоноші,
відчувати сповільненість календаря,
його жіночу точність.
Як не подякувати за це особливе відчуття часу,
що вимірюється кількістю прочитаних за вечір
сторінок.
Як не подякувати за простір,
твердо окреслений олівцем, ніби дитячий кулак
із затисненим гудзиком.
Постаті тих, хто перейшов через великі війни та потрясіння,
стоять при вікнах, прощаються
з мороком, ніби з померлим сусідом.
Хто кого пережив, кому випала ця сумнівна
вдача – дивитися як споряджають на цвинтар
померлого ворога.
Світлі постаті дітей двадцятого століття,
розчиняються в мороці, ніби постаті колійників,
що проводжають ніч.
Потяг прибуває на ранкову платформу.
Ранок вітає всіх, хто зійшов дорогою,
спокусився ліхтарним сяйвом за великими деревами.
Ранок вітає тих, хто сходить на кінцевій.
І лише радість лишається.
І лише розпач.
І лише переплітається вогкий туман
із невагомим словом.
Будь зі мною, музико вулиці.
Будь зі мною, відчуття перемоги.
Відчуття справедливості.
Відчуття ритму.
Останні події
- 02.10.2026|19:56Українське мистецтво формує сприйняття країни у світі
- 01.10.2026|14:15До Дня захисників і захисниць України Табаков презентує пісню «Воля» в дуеті з донькою
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля