Електронна бібліотека/Щоденники
- Лілі МарленСергій Жадан
 - так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
 - СкорописСергій Жадан
 - Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
 - Лиця (новела)Віктор Палинський
 - Золота нива (новела)Віктор Палинський
 - Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
 - Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
 - З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
 - Останній прапорПауль Целан
 - Сорочка мертвихПауль Целан
 - Міста при ріках...Сергій Жадан
 - Робочий чатСеліна Тамамуші
 - все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
 - шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
 - зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
 - ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
 - тато просив зайти...Олег Коцарев
 - біле світло тіла...Олег Коцарев
 - ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
 - добре аж дивно...Олег Коцарев
 - ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
 - КОЛІР?Олег Коцарев
 - ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
 - БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
 - ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
 - ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
 - Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
 - Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
 - Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
 - ЧуттяЮрій Гундарєв
 - МузаЮрій Гундарєв
 - МовчанняЮрій Гундарєв
 
 затикати носа; і що більше; щоб довести тим панам, які не люблять часнику, що часник річ не тілько не гидка, але навіть приємна, обіцяли загадати обід з часником і обгодувати гудіїв. Премила Катерина Никифорівна!
Проти міста Свіяжського пройшли ми щасливо Василіївську переміль і зустріли пароплав "Адашевъ", теж Меркуріївської компанії. Він буксирує дві баржі з дровами і одну з них посадив на мілину. "Князь Пожарскій" спробував був стягнути її з мілини, та без успіху, і, пройшовши кілька верстов наперед, закотвичився на ніч, боячись сісти на Вязівській перемілі. Вище гирла Ками Волга стала помітно вужча й мілкіша.
15 [вересня]. Проспав я рівно до девятої години ранку. Треба думати, що це сталось зо мною під глухий гуркіт "Князя Пожарскаго", бо давніше зо мною цього не траплялося, навіть і під нетверезу руку. Це навдивовижу довге спання закінчилося препоганим сном: нібито Дубельт із своїми помічниками Поповим і Нордстремом у свому затишному кабінеті перед запаленим коминком даремне навертав мене на путь істини, загрожував тортурами, та врешті плюнув і назвав мене недолюдком. Ледве встиг він промовити цей милий епітет, як зявився в парадному мундурі капітан Косарєв і зробив мені догану, мало не бючи мене за те, що я спізнився на вправи. Тим і закінчився цей ганебний сон. Мене збудив брязкіт котвиці, а власне ланцюга, що спадав перед Ураківською переміллю.
Користуючись цією недовгою зупинкою і довгою, повільною переправою через цю Ураківську переміль, я нарисував білим і чорним олівцем, досить вдало, портрет Михайла Петровича Комаровського, майбутнього капітана майбутнього пароплаву О. Сапожнікова, — за те, що він подарував мені свої оксамитові теплі чоботи.
У десятій годині ввечері "Князь Пожарскій" закотвичився перед Ґрємячівською переміллю.
За вечерею Ніна Олександрівна наївно розповідала зміст "Дон Жуана" Байрона, що його вона цими днями прочитала у французькому перекладі. І ще миліше й наївніше просила свого чоловіка вчити її анґлійської мови.
16 [вересня].
СОБАЧІЙ ПИРЪ.
(Изъ Барбье).
Когда взошла заря и страшный день багровый,
Народный день насталъ;
Когда гудлъ набатъ и крупный дождь свинцовый
По улицамъ хлесталъ;
Когда Парижъ взревлъ, когда народъ воспрянулъ,
И малый сталъ великъ;
Когда въ отвтъ на гулъ старинныхъ пушекъ грянулъ
Свободы звучный кликъ!
Конечно, не было тамъ [видно] ловко сшитыхъ
Мундировъ нашихъ дней;
Тамъ дйствовалъ напоръ, лохмотьями прикрытый,
Запачканныхъ людей,
Чернь грязною рукой тамъ ружья заряжала,
И закопченнымъ ртомъ
Въ пороховомъ дыму тамъ сволочь восклицала:
"..... мать, умремъ!"
А эти баловни въ натянутыхъ перчаткахъ
Съ батистовымъ бльемъ,
Женоподобные, въ корсетахъ на подкладкахъ,
Тамъ были ль подъ ружьемъ?
Нтъ! ихъ тамъ не было, когда, все низвергая
И сквозь картечь стремясь,
Та чернь великая и сволочь та святая
Къ безсмертію неслась!
А т господчики, боясь громовъ и блеску
И слыша грозный ревъ,
Дрожали гд-нибудь вдали за занавской,
На корточки присвъ!
Ихъ не было въ виду, ихъ не было въ помин
При общей свалк тамъ.
Затмъ, что, видите ль, свобода не графиня
И не изъ модныхъ дамъ,
Которая, неся на истощенномъ лик
Румянъ карминныхъ слой,
Готова въ обморокъ при первомъ падать крик,
Подъ первою пальбой.
Свобода — женщина съ упругой, мощной грудью,
Съ загаромъ на щек,
17 [вересня]. Учора мені ніщо не вдалося. Вранці почав рисувати портрет . А. Панченка, домового лікаря О. Сапожнікова. Не встиг зробить контурів, як покликали снідати. Після сніданку пішов я до капітанської світлиці з твердим наміром продовжувати початий портрет, коли почало показуватися з-за гори місто Чебоксари. Малесеньке, але мальовниче місто. Церков у ньому буде стільки, скільки й домів, коли не більше. І все старовинної московської архітектури. Для кого й для чого їх збудовано? Для чувашів? Ні, для православія. Головний вузол давньої московської внутрішньої політики — православіє. "Неудобозабываемый" Тормаз з дурного розуму свого хотів затягнути цей ослаблий вузол та й перетягнув: він тепер на одній волосинці держиться.
Коли сховалися від нас мальовничі, брудні Чебоксари, я знов узявся до портрета; але взявся мляво, неохоче, взявся для того, щоб його закінчити і, звичайно, закінчив погано.
Через цю першу невдачу я з досади ліг спати і проспав прекрасний вид села Ілїнського. Увечері, коли "Князь Пожарскій" закотвичився на ніч, і все втихомирилось, я, щоб хоч чимнебудь надолужити дві невдачі, заходився переписувати "Собачій Пиръ", аж ось у світлицю ввійшов О. С[апожніков] з К[ішкіном] та П[анченком], і ненароком відбувся в нас літературний вечір. Капітан наш витягнув із схованки "Полярную Звзду" 1824 року і прекрасно прочитав нам уривки з поеми "Наливайко", О. Сапожніков — уривки з поеми "Войнаровскій" Потім О[лександер] О[лександрович] запросив нас вечеряти. А тому, що це сталося в дванадцятій годині, то при вечері трапилась іменинниця, а саме бабуся Любов
Останні події
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
 - 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
 - 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
 - 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
 - 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
 - 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
 - 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
 - 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
 - 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
 - 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові