Електронна бібліотека/Публіцистика

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

ми платимо відсотки за чужий кредит! В розвинутих країнах ця сума складає біля 50% від вартості будь-яких товарів чи послуг. Шановний читачу, у Вас з вуст зірвалася нечемна фраза? Дуже добре! Це свідчить про те, що ви успішно вникаєте в суть проблеми. Навіть в бджолиному світі є рої-злодії, котрі не хочуть збирати медок на квітах, а крадуть його у чужих вуликах.
Дещо з європейської статистики: 80% населення більше платять по відсотках, ніж одержують. Ще 10% одержують трохи більше, ніж платять, а останні 10% одержують у два рази більше, ніж платять. 1% населення отримує з відсотків десятикратний дохід, а 0,1% – сторазовий! Це ті грошенята, котрі витиснули з гаманців згадуваних 80% населення.
Система виплати відсотків не тільки запускає в хід механізм патологічного розвитку економіки, суспільних відносин і особливо суспільної моралі, але і діє, як пише Дітер Зур, проти прав людини: «Якщо конституція гарантує однаковий доступ громадян до всіх державних послуг, а грошова система може розглядатися в якості такої, то ситуація, коли 10% населення постійно одержують більше, ніж платять, за рахунок інших 80% населення, є незаконною.»
Німецький позичковий капітал має, приблизно, 255 мільярдів. І цій величезній сумі протистоїть виробничий капітал всієї німецької промисловості у, всього-навсього, 12 мільярдів. Той хто працює і випускає продукцію – в програші. Промисловий капітал починає грати за «правилами»: такі фірми, як «Сіменс», «Даймлер-Бенц» і «Крупп», німецька преса називає банками з виробничими фасадами, тому, що вони мають значно більше від лихварства, ніж від виробництва. Працювати стає невигідно!
Зрозуміло, що борги і відсотки по кредитах у державній господарці ростуть швидше, ніж доходи, що рано чи пізно приводить до фінансового обвалу, навіть у високорозвинених країнах (дуже скоро ми відчуємо і на своїй шкірі). На думку багатьох науковців трильйонні біржові крахи останніх років – це легкий дотик в порівнянні з потужним ударом, що очікує людство у випадку повторення всесвітньої економічної депресії у найближчі роки, якщо людство не зможе докорінно змінити існуючу фінансову систему.
Давайте поглянемо на фінансові обвали з іншого боку: на заводах зіпсувались станки, чи вселенський потоп розпочався? Може землетрус? Ні, просто хтось банально обікрав народ. Штучна грошова піраміда заплановано впала, придушила народ, а найбагатші стали ще багатшими – і все це згідно законодавства, демократично і ніякого криміналу.
За данними Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку, сума всіх грошових операцій у світі перевищує ту суму, котра необхідна для товарообміну. Ось і виходить так, що на один долар, витрачений у ході товарообміну приходиться п'ятнадцять(!) доларів, задіяних у фінансових спекуляціях. Як Вам ця циферка?
У середні віки люди вважали, що їм погано живеться через те, що вони зобов'язані виплачувати феодалам, або окупантам «десятину», тобто 10% від своїх доходів. Сьогодні у світі більше 30% від кожного долара, тугрика чи гривні, легально і надурняка, попадає в кишені паразитів-банкірів. А як Вам ця циферка?
Відсотки на позику, за словами американського фахівця з історії економіки Джона Л. Кінга, є «невидимою машиною руйнування». Держава, котра потрапила в лихварські тенета, навряд чи колись звільниться від цих пут. Міжнародні паразити світового класу дають позику для хворої держави завжди з причепом. У причепі – руйнівна ідеологія. Духовна кабала. Чужі ідеї, чужі релігійні секти, чужі організації, чужий спосіб життя, сексуальні революції, пропаганда збоченства і т.д. Суцільна, тобі, демократія. Що ми і бачимо в «українських» ЗМІ, котрі перетворилися в механізм нав’язування чужого і збоченого.
Нація, котра не бажає залізати в борги - бісить лихварів, а тут чекай «подарунків» на міжнародній арені. Тут тобі і права людини згадають, і права різних меншин, і свободи бродячих собак, і хартії непідписані, і демпінгові процеси організують, і в канібалізмі звинуватять. Ну спробуйте потім довести, що у вас в державі людей не їдять, навіть ні одного зайшлого туриста не спожили.

Народна оповідка.
Прийшов Іван до лихваря, щоб позичити 100 злотих на рік. Той радо погодився, з умовою виплати 100% річних і передачі в заставу сідла. Віддав Іван сідло, одержав гроші. По дорозі додому подумав і вирішив, що за один раз віддати 200 злотих йому буде важкувато. Повернувши з півдороги він віддав лихвареві першу половину відразу. Йде Іван додому і дивується: «Грошей нема, сідла нема і ще 100 злотих винен». І все ж по закону...
З місцевої газети 1883 року:
«...В Надвiрнянських пiдгiрських сторонах дуже використовують лихварi народ через так звану спiлку. Наприклад, лихвар дає селяниновi на спiлку пару бикiв, якi купив за 30 злотих. Селянин зимує, пасе, за 2-3 роки продає за 100 зл. Тепер лихвар вiдбирає собi 30 зл, як тi бики коштували, а 70 зл. ділить межи собою i селянином. Отже селяниновi прийде разом 35

Останні події

01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва


Партнери