Електронна бібліотека/Публіцистика

Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
Завантажити

стверджувати вже сьогодні, що не мине і 25 років, і ми стоятимемо перед лицем нової, ще більш руйнівної війни». Іншими словами, Гезель привселюдно показав пальцем на авторів воєн, а в даті промахнувся лиш на 2 роки.
Рано чи пізно людство скине з себе цього паразита-лихваря, хоча зараз його розгледіти не може. Мабуть розгледить аж після Третьої Світової Війни, коли залишиться від людства відсотків 10. Банк – це чорне божество. Банк – це паразит, який інтегрувався в тіло суспільства і суспільство не спроможне бачити в паразиті паразита! Суспільство вже не може без нього обійтись. Банк - аксіома! Мабуть скоро введуть карну відповідальність за заперечення банків. Захисників багато. Вони розсіяні по усьому світі і фінансовим зашморгом глобалізаційно вирішують долі мільйонів. Але лихварська святая святих довго не встоїться. Людство струсить з себе «князя світу цього» – це питання часу.
Гроші в нашій цивілізації не є чисто економічним поняттям, а скоріше політичною, релігійною і моральною проблемою. Ще в 1919 році Готфрід Федер, а за ним багато інших науковців довели, що без заборони лихварства про матеріальне, а особливо духовне процвітання держав і націй говорити безглуздо. Тому: дійсно українські(!) партії повинні вимагати заборони приватних банків. А якщо цього пункту в програмі нема, то … Отож бо, електорате ! Отож бо !
Не треба бути пророком, щоб передбачити через кілька років, коли матеріальний стан українців почне підніматися, «українські» приватні банки влаштують нам «велику козу» і українці опиняться знову біля розбитого корита. Що ж, у кого хата скраю, той завджи у прольоті...

СобкоТарас. 2002 p.

P.S.
Вже у 2008-му році, перед початком кризи, у деяких світових ЗМІ дуже скромно і тихо вийшла стаття «Папа Римський прокляв банкірів». В цій статті оповідається про щорічне мирне звернення Папи Римського, де він закликав глобалізований світ до «загального морального кодексу» і констатував, що: «Світова фінансова система, поставивши себе в рамки короткостроковості, стала небезпечною вже для всіх». Ось так! Звернення Бенедикта, що традиційно відправляється главам держав, урядів і міжнародним організаціям, стало аналізом банківської системи перед початком світової фінансової кризи. Але в українських ЗМІ цього звернення не було. А хто у нас володіє ЗМІ?
Плювати хотіли банкіри-лихварі на Папу і його мораль.

----------------------------------------

Придурки, чи вороги?

А в Городенці до кризи додалася ще одна проблема. Діти, побачивши новий пам'ятник Степанові Бандері вночі не сплять, дуже плачуть аж заходяться іспинити їх ніяк не мож. Треба зливати на віск. Діти бояться того пам'ятника, бо він дуже страшний. Ну дуже-дуже! До дітей це дійшло, а до хрунів-можновладців не дійшло. Не дійшло, що не можна так знущатися над своїми ж героями, бо на площі стоїть не Степан Бандера, а щось подібне на казкового, російського дядька Чорномора з «Руслана і Людмили» – величезна, гуманоїдна голова з нездоровим і хижим блиском в очах, яка росте з землі. І така страшна-страшна!






Мабуть керівництву, вшановуючи наших героїв, треба, по можливості, думати головою і в серйозних речах не вдаватися до мистецького авангарду, бо скульптор може з нашого Бандери зробити і куб одноокий зі шмайсером, а потім творчо вмотивовувати народжене, та доводити, що ви усі не «в'їхали в естетику» та не розумієтеся на новітніх мистецьких течіях і тенденціях. А дітей не обдуриш. Вони налякані негроїдною потворою на довгій, товстелезній шиї і плачуть. Плачуть маленькі українці, що начальство на Прикарпатті пришелепкувате (та бізнесмени ж усі, що з них візьмеш). Ви думаєте після цього діти будуть любити Степана Бандеру? Тепер вже ним можна діточок лякати: «Не хочеш їсти кашку? То я тебе, нечемноту таку, зараз на площу, до Бандери відведу!»
Так само в Івано-Франківську, під синагогою поставили незрозумілий пам'ятник-страшилку, котра повинна символізувати розстріляних німцями оунівців. Але щось не символізує. Не хоче.

Поки не прочитаєш табличку, то ніколи не здогадаєшся, що воно таке, ота лінива, аморфна маса. Чи тут проблеми тупого керівництва, чи паскудного та збоченого художнього смаку, чи проблеми ідеологічні? Загадка.

Пам'ятник Степану Бандері в Івано-Франківську втулили десь на закапелках. Проведіть експеримент: за 15 хвилин порахуйте кількість людей, котрі в радіусі 100 метрів пройдуть біля пам'ятника, а потім те саме порахуйте в центрі міста, у місці, де б міг стояти пам'ятник, як просила сестра Степана Бандери. Різниця в кількості перехожих буде в сотню разів! Дурні не послухали стареньку. Пам’ятник Бандері поставили впритул до брудної, сірої багатоповерхівки і пам'ятник «не читається». Його не видно, бо сіре на сірому.

Будинок своєю масою «давить» той пам'ятник і він втрачає задуману величність. А тепер уявіть собі той же пам'ятник, тільки на фоні неба, чи дерев. Контраст пам'ятник-фон одразу надасть споруді польотність. Воно одразу буде кидатися у вічі. І ще: дурні

Останні події

14.05.2025|19:02
12-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
14.05.2025|10:35
Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
14.05.2025|10:29
У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
14.05.2025|10:05
Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
14.05.2025|09:57
«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка


Партнери