Електронна бібліотека/Поезія

Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
"Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
"...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
ВіршіХристо Черняев
Лопушане поле (УРИВОК)Катажина Ририх
ШЛЮБНА НІЧОлександр Астаф´єв
«Dolce Vita» (уривок)Марія Микицей
Гора вин (новела)Віктор Палинський
Нарцисизм і стражданняСтепан Процюк
Наодинці з порожнечеюСтепан Процюк
Terra incognitaСтепан Процюк
ПО НЕБУ ВНИЗ (уривок із роману)Наіль Ісмайлов
"Сни з колодязя" (уривок з роману)Алла Рогашко
Спорудження залізничної станції (1931) (дубль)Дебора Фогель
Спорудження залізничної станції (1931)Дебора Фогель
«Акація квітне» (1932)Дебора Фогель
Квіткові з азаліямиДебора Фогель
ПубліцистикаДебора Фогель
Мавка і БерсеркГанна Заворотна
Втеча до морокуІгор Скрипник
Із майбутньої книгиВасиль Кузан
Доторкнутися до кумираЄвген Баль
Азовські сомикиЄвген Баль
Меридіани штурмана БаркаЄвген Баль
З книжки «Глінтвейн дорогою на Говерлу»Василь Карп’юк
Завантажити

Із крику ненароджених дітей,
Із черева вагітної Голгофи,
Притоптана й підкошена росте,
Нанизуючи образи на строфи.
Чи образи?
На клумбі, на біді,
На твані буднів, на чутті оскоми,
На камені, на колах по воді,
На відстані від титли і до коми.Поезія росте у головах,
Біля гноївок, на стерні, в окопах…
Вона долає сумніви і страх,
Неначе щойно вкрадена Європа.
Її лякає невідомість і
Передчуття із присмаком отрути.
Їй особливо боляче тоді,
Коли долає збайдужіння трутнів.Крізь рани на долонях, сірий хрест,
Крізь серце, що випурхує і б’є
По ґратах, що тримають вільний лет,
По склу, що не витримує об’єм
Безмежних мрій, римованих із раєм,
Сліпої правди, зимної трави…
Її зело невизначеність крає
І переходить з вічністю на ви.Поезія вростає у граніт,
Як подорожник. Сліпне при дорозі,
І балансує поміж «є» і «ні»,
Ні впасти, ні триматися не в змозі.
Її потрібно поливати, бо
Зів’яне, вмре
За крок чи два від сцени.
Скропити її треба, як любов –
Безсонням із надрізаної вени.

23-24.07.18



Партнери