Електронна бібліотека/Поезія
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
- Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Вона Че Гевару любила. Та не через його ідеї,
Що до України мають такий же стосунок,
Як екс-комсомольські оперотрядівці – до Бандери -
А просто було більше нікого. А вечорами – сумно.
Та надибала через Яндекс портрет в Інтернеті,
Аби заповнити порожнечу (як радить Pink Floyd) -
Той самий портрет, із звіздою в береті,
З очами відсутніми – наче торчок-наркот
Революціонери – вони такі. Тут нічого не зміниш.
Бо „ломать – нє строіть”. Це знали ще Гонта і Залізняк.
Ось тому й порожнеча – в очах, у душі і нижче
А у жінки душа – ізнизу. Так стверджував Роберт Плант
Сорок років тому. І я таки щиро дивуюсь,
Що наші блондінкО з FEMENy не закидали його тортами,
Не з’їли живцем і кістки не зарили в гумус
В перерві між пранням стрінгів у столичних фонтанах
Господарським милом. Так, про що ми? Ага, про це,
Тобто – про Че. Якого вона кохала.
Він говорив по-іспанськи, одеколон не пив – і вобще
Якби жив десь тут, в Ірпіні - напевне би зґвалтувала.
А між тим майже всі її подруги по ПТУ
Прилаштувалися - деякі навіть кинули трасу
А в неї – робота, общага, цех. Інтернет – за версту,
В райцентрі. Глючні компи, п’яний адмін давить масу
За брудним столом, доки підлітки і школярі
Дудлять пиво, ріжуться в «Квейк» і зирять порнуху.
Там вони і зустрілися власне. Вона і він.
Петеушниця і команданте. В моніторі, де лазили мухи
Він з’явився із надрів Яндексу, як Пилип з конопель.
Як Сандей Аделаджа з пальми. Ну, якщо уже зовсім точно
Як просто Ернесто з „Гранми”. Маразматик Фідель
Тоді був ще нівроку і не одутлий мов бочка.
Він любив кататись на танку по центру Гавани,
І, заїхавши ніби між іншим на припортовий ринок,
Розпитати крізь прорізь в броні, по чому насіння й банани,
Прихопити повій-школярок і не заїжджаючи в шинок
Отимєть у вузькому проході між гарматою й боєкомплектом,
Замість грошей – брошуру з портретом Хосе Марті
Ось тому-то лярви кубинські тікали до Піночета –
Так, при ньому клієнт був рідкий – зате акуратно платив.
Все минуло – борня, ідеали, кубинська одвічна стихія,
Залишилася база Гуантанамо – як острів свободи на Кубі
Та і той із тюрмою. Старець Фідель, найдешевші повії.
Ну, ще море, не зовсім загиджене. Ну ще сигари і румба
Ну, ще втома. Ну, ще повітря спекотне і сперте
І портрет із звіздою в береті, з маячнею в зіницях
На транспаранті, де облізлі літери „Patria o muerte!”,
І де спреєм дописано ізнизу: „Яка різниця?”...
Петеушниця і команданте: яке їхало – таке й здибало.
Непотрібність і неприкаяність – близнюки, безпритульні діти.
Власне просто красива картинка, котру випадково вирило
В Мережі українське дівча – жертва профтехосвіти.
Останні події
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля