Погоджуюсь з думкою Євгена Барана, що «критик не зобов’язаний писати художні твори». Але в сучасній українській літературі добра половина і критиків, і літературознавців  пишуть  вірші та прозу,... 

Свій новий текст Марія Микицей назвала «спробою псевдороману». Питання, чому і нащо лишимо відкритими. Авторка хотіла так, їй так було комфортно, тож… хоча можна багато сперечатися щодо того, що... 

Кожен спогад з пори змагань за Вітчизною став, як бруствер, – заступив і життя й герань, що у серці встигав зростити. Втім, немає сердець тепер. Залишається тільки жити опліч тих, хто за нас... 

Кожна книга, прочитана мною, має свою передісторію. Заанансована книга відомого польського історика, ректора Опольського університету Станіслава Славоміра Ніцеї не виняток. Наприкінці травня разом... 

З квітня по червень 2013 року в Дніпропетровську проходив конкурс молодих письменників, які змагалися за здобуття Всеукраїнської премії імені Олександри Кравченко (Девіль). Нині в мережі з’явилася... 

Історія потрапляння деяких, суто прагматичних речей в інтелектуальний, чи пак інтуїтивний побут автора іноді буває направду містичною. Містицизм-бо, панове, це не якась там метафізика, і чудово... 

З якого б це переляку нашому магнатові запрошувати поета на освячення свого приміського замку? Хіба що тут, як кажуть французи, «шерше ля фам» – шукати жінку. Та це лише зав’язка. Важливіше, що... 

Ах, поети! Ви – дичина для бога! Франсуа Моріяк. «Літератор», 1926   Зізнаюся, я так тривало чекав на першу книгу поета, що, побачивши її, не міг уже, як слід, і радіти. Натомість уважно почав... 

Я вперше побачив Галю Сіпаку-Яструбецьку восени 1989-го в Інституті Літератури у Києві, вона тоді захищала кандидатську дисертацію про стильові особливості української прози першої половини 20-х... 

Людська душа – двоїста. Жоден із нас не є стовідсотково добрим чи безмежно лихим. Однак дуже важко інколи повірити в те, що, здавалося б, жорстока, груба людина здатна на добрі вчинки, що...