Re: цензії

14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя

Новини

06.05.2022|09:59|Буквоїд

Олександр Бойченко. «Гра на вибування»

«Гра на вибування»– назву цієї збірки фейлетонів можна розглядати як наскрізну метафору сьогодення: від глобальних процесів – через суспільно-політичну і культурну ситуацію в Україні – до подій у житті автора. А можна не розглядати.

Наприкінці квітня у «Видавництві 21» вийшла друком восьма книга авторства Олександра Бойченка. Як зазначає сам автор, що ця збірка найпесимістичніша з його усіх: “Але з якої причини вона мала би бути оптимістичною на тлі важкої операції, політичного ідіотизму і передчуття війни?”

Тексти зі цієї збірки писалися протягом 2019-2021 років. Читаючи ці речення потрібно пам’ятати, що «Гра на вибування» – довоєнна. Більшість з них публікувалися на Збручі, кілька – в журналі «Країна». Письменник обирає ті тексти, які вважає за потрібне. Зазначає, що політичні тексти подобаються найменше, натомість найбільше подобаються, ліричні замальовки, як-от Каштан і подібні. А також подорожні нотатки - про Грузію, Іспанію тощо.   

Лише один текст Play-off був написаний давніше і входив до колективної збірки Parasol. Власне назва книги – «Гра на вибування» – український варіант спортивної термінології. Хоча, як зазначає публіцист, слід пам’ятати, що він вкладає подвійні (навіть потрійні) значення. 

Сам Олександр Бойченко написав анотацію до книги: «Уже віддавна я не сумнівався, що світ навмисне все робить мені на зло. Дедалі менше в ньому залишається потрібного й улюбленого, дедалі більше стає зайвого й нестерпного. Аж раптом, автоматично глипнувши в бік відсутнього каштана, я пережив щось на зразок епіфанії. Ні, світ не жорстокий. Навпаки: до кожного, хто з якоїсь причини пожив довше, він виявляє дивовижне милосердя. Рік за роком і крок за кроком світ змінюється, змінюється – і врешті перетворюється на місце, покидати яке не надто й шкода».

Посилання на книгу – «Гра на вибування».

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери