Re: цензії

08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника

Новини

06.05.2022|09:59|Буквоїд

Олександр Бойченко. «Гра на вибування»

«Гра на вибування»– назву цієї збірки фейлетонів можна розглядати як наскрізну метафору сьогодення: від глобальних процесів – через суспільно-політичну і культурну ситуацію в Україні – до подій у житті автора. А можна не розглядати.

Наприкінці квітня у «Видавництві 21» вийшла друком восьма книга авторства Олександра Бойченка. Як зазначає сам автор, що ця збірка найпесимістичніша з його усіх: “Але з якої причини вона мала би бути оптимістичною на тлі важкої операції, політичного ідіотизму і передчуття війни?”

Тексти зі цієї збірки писалися протягом 2019-2021 років. Читаючи ці речення потрібно пам’ятати, що «Гра на вибування» – довоєнна. Більшість з них публікувалися на Збручі, кілька – в журналі «Країна». Письменник обирає ті тексти, які вважає за потрібне. Зазначає, що політичні тексти подобаються найменше, натомість найбільше подобаються, ліричні замальовки, як-от Каштан і подібні. А також подорожні нотатки - про Грузію, Іспанію тощо.   

Лише один текст Play-off був написаний давніше і входив до колективної збірки Parasol. Власне назва книги – «Гра на вибування» – український варіант спортивної термінології. Хоча, як зазначає публіцист, слід пам’ятати, що він вкладає подвійні (навіть потрійні) значення. 

Сам Олександр Бойченко написав анотацію до книги: «Уже віддавна я не сумнівався, що світ навмисне все робить мені на зло. Дедалі менше в ньому залишається потрібного й улюбленого, дедалі більше стає зайвого й нестерпного. Аж раптом, автоматично глипнувши в бік відсутнього каштана, я пережив щось на зразок епіфанії. Ні, світ не жорстокий. Навпаки: до кожного, хто з якоїсь причини пожив довше, він виявляє дивовижне милосердя. Рік за роком і крок за кроком світ змінюється, змінюється – і врешті перетворюється на місце, покидати яке не надто й шкода».

Посилання на книгу – «Гра на вибування».

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери