Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

06.02.2021|20:33|Буквоїд

Віктор Крупка. “СОН ЦЕ”

Сонце чи сон це? Осердя життєтворчості чи ілюзія світовідчуття? Від нашого народження сонце дарує свою щедру прихильність, наповнюючи очі й душу животворною енергією.

Нова збірка Віктора Крупки «СОН ЦЕ» – своєрідний календар сонячної емоції, мінливість якої обумовлена змінами пір року, настроєвих резонаторів найзначиміших колізій у мікрокосмі й, відповідно, соціальному житті ліричного героя.

У жодному з віршів с о н ц е не набуває домінантного звучання, ознак лейтмотиву, однак має потужний синергетичний вплив, постає перед читачем, як художня деталь, метафора, символ, а ще – як в і р а, н а д і я і л ю б о в. З’являючись із периферії авторського світосприйняття (звідси: «СОН ЦЕ»), кожним своїм промінцем наповнює серцевину поетичних рефлексій викінченістю і справжністю.

Крупка Віктор. СОН ЦЕ [текст]: поезії/ худ. Теодор Северин. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2021. - 216 c.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери