Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
- Стюарт Тертон. "Сім смертей Евелін Гардкасл"Книги | Буквоїд
- Ліндсі Паверс. "Як не зіпсувати життя своїм дітям. Посібник з виховання без стресу та нарікань"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Ірина Грабовська. "Зірки і кістки"Фантастика | Буквоїд
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
Re:цензії
Нова оцінка класика
Ярослав Поліщук. І ката, і героя він любив. Михайло Коцюбинський. Літературний портрет. – К.: Академвидав, 2010. – 304 с.
Якщо у своєму дослідженні літературознавець заперечує вже сформовані стереотипи щодо письменника, то ця праця заслуговує на прочитання. Про це я подумала, перегорнувши останню сторінку нової книжки Ярослава Поліщука «І ката, і героя він любив». Автор не пішов шаблонним шляхом, не став повторювати доборе відомих істин, розповідаючи про Михайла Коцюбинського, одного з найбільш цікавих письменників ХХ століття, класика української літератури. Хоча сказане зовсім не означає, що він зовсім відкинув набутки дослідницької думки минулого. Ні, Ярослав Поліщук ретельно відстежує все краще, що існувало в коцюбинськознавстві до нього. Проте й вказує на недоліки та спрощення, яким піддавалася творчість класика раніше, особливо в радянську добу. Взагалі, він у власних судженнях намагається вийти поза коло шаблонних оцінок та дефініцій, хоч як непросто це зробити у випадку Михайла Коцюбинського, про якого вже писано-переписано – на всіх рівнях, в усіх аспектах, у різних методиках аналізу…
Та найважливіше, що авторові нової праці вдається це зробити. Він не повторює відпрацьованих схем та стереотипів. Більше того, сміливо їх заперечує або ж верифікує. При цьому Ярослав Поліщук озброюється ґрунтовним знанням не лише художніх творів письменника, а й різного роду біографічних матеріалів, більш чи менш відомих досліджень різних років. Зокрема, ідеться про призабуті студії 20-х років, за участю незабутніх неокласиків Миколи Зерова та Павла Филиповича. Або ж – про закордонні публікації О. Черненко та Е. Віснєвської. Словом, автор проявляє дослідницьку ретельність у всебічному вивченні та використанні робочого матеріалу. Це допомагає йому вибудувати власний інтерпретаційний дискурс, оцінюючи творчий доробок Михайла Коцюбинського – як у окремих його вершинних виявах, так і в загальній еволюції.
Та чи не найбільш інтригуючою частиною праці є остання, в якій Я. Поліщук удається до зіставлення художньої прози Михайла Коцюбинського з творчістю провідних європейських майстрів того часу, а саме – австрійського письменника Артура Шніцлера та норвежця Кнута Гамсуна. Ці паралелі дозволяють оцінити Коцюбинського в новому світлі – як справжнього європейця, наснаженого передовими віяннями свого часу, перейнятого новими ідеями та течіями в мистецькому житті. Аж дивно, що досі ніхто з дослідників не здійснив такого порівняння, яке, відверто кажучи, напрошувалося, адже сам М. Коцюбинський називав згаданих письменників серед своїх літературних кумирів. Що ж, тим ціннішою є розвідка Ярослава Поліщука, котрий зумів на цих красномовних прикладах довести досконалість індивідуального стилю Михайла Коцюбинського, його органічну пов’язаність зі школою новітньої європейської прози, якою в нас, як відомо, багато хто захоплювався, проте мало хто потрапив так досконало оволодіти її прийомами, як автор знаменитого «Intermezzo».
У цілому Ярослав Поліщук знаходить власний погляд на творчу еволюцію майстра української новели. Замість стереотипного судження про «Коцюбинського-імпресіоніста», яке досі було широко розтиражоване в нашій філологічній літературі, він пропонує більш гнучку й точну формулу. Автор книжки означує еволюцію письменника як діалектичну єдність трьох чинників, які в наступній черговості ставали домінантними в його творчості: натуралізм – імпресіонізм – символізм. У такій формулі достатньою мірою відображено й розвиток уявлень письменника про завдання літературної творчості, й зміну його настроїв та світоглядних орієнтацій, що, своєю чергою, тонко реагували на дух передреволюційної доби в житті українського суспільства. Є тут і відлуння характерних суперечок-дискусій початку нового століття (Франко й Вороний, Єфремов і Кобилянська та Леся Українка тощо), і новизна народжуваного саме тоді модернізму, який сприймали неоднозначно, і усвідомлення гострої необхідності осучаснити надто традиційну національну культуру, якій у добу революцій треба було складати іспит на зрілість та витривалість, на іспит власної державності. Тому-то Поліщукова дефініція Коцюбинського як письменника, новатора й майстра, справжнього європейця видається нам не лише прийнятною, а й цілком переконливою, вдалою, добре обґрунтованою в цій книжці.
Хоча Михайло Коцюбинського з повним правом належить до класиків української літератури, проте монографічні праці, присвячені його творчості, не з’являлися вже віддавна, принаймні від кінця 80-х та початку 90-х років. Важко це зрозуміти, але чомусь сучасні дослідники обминали увагою неординарну постать. І ось нарешті маємо нову працю, більше того – нове прочитання Коцюбинського у версії Ярослава Поліщука. Хочеться побажати новій книжці – свіжій, змістовній, інтригуючій – щасливої дороги до читача. А що читач оцінить вагу й значимість цієї праці – немає сумніву.
Ярослав Поліщук укотре демонструє блискучу майстерність дослідника української літератури. Його оцінки добре виважені, арґументовані й компетентні. Але разом з тим монографія про Коцюбинського написана цікаво й захопливо, вона заохочує до сучасного перечитування творів видатного письменника, знімаючи з них сіризну й нудьгу давно усталених трактувань. Навіть у професійного філолога ця праця викликає зачудування: ніби вперше бачиш зблизька те, що давно стало частиною твого буденного пейзажу.
Коментарі
Останні події
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"