Дебютний роман сучасного американського письменника Чарльза Белфора «Паризький архітектор» (2013) заслужено вважається бестселером за версією «The New York Times», а самого автора удостоєно 2015 р. престижної Дублінської літературної премії. Український читач знайомиться з автором завдяки видавництву «Фабула», що в 2017 р. видало книжку українською та російською мовами. Це книжка не лише про архітектурні втілення, як зрозуміло з назви роману, а й, перш за все, моральні цінності та чесноти людини.

У центрі роману зображено одну з кривавих подій ХХ століття – Другу світову війну. У сюжеті книжки йдеться не стільки про військово-політичні ґвалти, скільки про ситуацію за її лаштунками – життя окупованої території в умовах переслідувань, депортацій, убивств, вуличних розправ тощо. І все це відбувається на тлі Парижа. Паризька атмосфера – це окремий сегмент роману. З Парижа романтичного місто під тиском верхмату перетворилося у місто голодних та пригноблених. Проте, почасти, не втрачає свого шарму модної столиці.

Динамічний сюжет роману побудовано за принципом гри кота й миші. Перспективний архітектор Люсьен Бернар отримує незвичне замовлення від заможного вельможі на таємне проектування сховку для переховування євреїв. Відмова від спокусливої пропозиції (12 тисяч франків та перспектива у співробітництві глобальних проектів) означає для героя і надалі жити в скрутному фінансовому становищі, а ще утримання від власної професійної реалізації, а згода – бути приреченим до страти. І все ж матеріальний стан тріумфує над Люсьєном, і герой ступає на шлях постійних ризиків та власних страхів.

Кожен реалізований сховок архітектора змінює його ставлення до світу та його власних цінностей. Як і кожен парижанин, Люсьєн не хоче допомагати «ворогам» верхмату, бо думки за власне життя пріорітетніші. Лише з часом герой розуміє, що кожна нова його таємна конструкція – це збереження ще одного життя, яке важливе для інших єврейських родин. «Коли він запитував себе, навіщо ризикує власним життям, то на думку спадали не гроші, не заводи й не захват азарту. Він ризикував своїм життям тому, що це було правильно». Чарльз Белфор чудово зобразив внутрішній світ людини та її характер, який піддається змінам на користь добрій справі, суспільству зокрема. Поведінкова модель Люсьєна Бернара в умовах війни ілюструє сміливість та мужність задля спасіння невинних душ.

По істині, людина в своїх щирих діях отримує винагороду за свої старання. Роблячи добру справу, Люсьєна винагороджено раптовою зустріччю із гарною жінкою та надано можливість виховувати (переховувати) хлопчика-єврея, що для героя позиціонується блаженним щастям.

У системі образів роману є як позитивні, так і негативні герої. До останніх, звичайно, належать представники окупаційної влади Німеччини, котрі урядують захопленими територіями. З погляду образності характерів найцікавішим, що заслуговує на увагу, є те, що автор зображує окупантів зі звірячими інстинктами, котрі знущаються та вбивають, забавляються людьми наче маріонетками. На такому контрасті Чарльз Белфор зображує і лояльних високопосадовців верхмату, котрим війна зіпсувала життя. Саме з одним із таких героїв Люсьєн підтримує дружні стосунки, у результаті чого німець рятує життя молодому архітектору.

«Паризький архітектор» – це роман про спасіння та віру в перемогу, про мужність та силу людської особистості, про справжність почуттів та щиру любов, це книжка, що стимулює до життя. Незважаючи на чорні хмари, завжди будуть і білі; промені сонця дістануть на найглибших закутків темряви. Роман Чарльза Белфора оптимістичний. Такими постають і його герої, хай навіть якщо вони випробовують долю за сходами чи каміном.