Re: цензії
- 08.05.2024|Віктор ВербичЕпоха і народ – крізь призму долі однієї людини
- 07.05.2024|Ігор ЗіньчукВогонь українства
- 07.05.2024|Ігор ЧорнийШукайте жінку
- 06.05.2024|Віктор ВербичРута Ружин - українська міс Марпл: екскурс у світ двох романів Надії Гуменюк
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
Видавничі новинки
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
Авторська колонка
Асоціальні мережі, або Комунікабельність навпаки
Знайоме обличчя впливло у вагон метро серед десятка незнайомих.Сусід? Чи в одній групі англійську вивчали? Про всяк випадок не киваю, хоча краще б, звісно, кивнути - так само про всяк випадок. А, он на футболці намальований кавалок лайноподібного чогось - і я згадую, що такою футболкою хвалився жж-юзер, взаємний френд і постійний коментатор моїх постів.
Я й далі не киваю, думаючи в цей час, що з одного боку, я закомплексоване чмо, а з іншого боку, що раптом людина прагне лишатися віртуальною і надалі... Приїжджаю в Пирогово на концерт Перкалаби - туди збиралося прийти купа інтернет-персонажів, про що заздалегідь було повідомлено увесь блогосвіт. В реалі ж я бачу стабільну троєщинську біомасу, рівномірно налляту пивом. А ні, де-не-де проглядають окуляри Андрія Бондаря, підтяжки Роми з Сіновалу, закочені штанці Іллі-журналіста... Всіх цих людей я знаю, читаю, коментую, але - у мережі. В реальному Пирогово щось спиняє мене підійти, розвіртуалитися і обговорити принади й недоліки дійства навколо. Ну бо це ж інтернет -френди, не хочеться руйнувати магії вигаданих образів. Інша справа за кілька годин, вмостившись зручно біля свого лептопа, цілком дотепно обговорити всі чесноти і вади соліста Перкалаби, обстібати чеське пиво і навіть похвалитися одне одному світлинами з концерту. «Чому не підійшла привітатися?» - спитає в мене Бондар. «Та я не хотіла заважати, ти ж не сам був» - зніяковію я. «Тю» - скаже Бондар. «Ага» - відпишу йому.
Втім, з дівчатками в мене простіше. Френдстрічка все частіше асоціюється з цілком живими і взаправдашніми особами: зла і дотепна Rozmaita - це мила і добра Аня, досвідчена і безжурна te34 - це усміхнена і спокійна Таня. Замість аватарок і нікнеймів тепер у гардеробній пам’яті зберігаються реальні обличчя та майже паспортні дані. Не факт, що це круто, але, зрештою, ніхто не наймався старанно підтримувати декорації в моєму вигаданому світі. З іншого боку, шалено приємно, коли до тебе підходять незнайомі зовсім люди, представляються страшенно знайомими ніками і говорять так, ніби ось зранку ми прокинулись під однією ковдрою.
Або ось таке. Творчий вечір Миколи Леоновича в «Барабані». Навколо всі начебто і знайомі, але може і не дуже - в усякому разі «друззя друзєй». Переблимуюсь з симпатичним хлопчиком, згодом розходимося в різних керунках. На ранок «Однокласники» видають його мармизу у віконечку: «Кажись ми вчора бачились». «Ага, точно». «Лате?» «..з карамеллю!». Наразі от з лате розібралися, тепер плануємо дітей.
До всього ще й моя передача на «Європі ФМ». Все частіше в ній з’являються мої інтернет-знайомі, і, зберігаючи сяку-таку конфіденційність для слухачів, все ж матеріалізуються особисто для мене, та так і лишаються справжніми - із запахом рожевого лінору від сорочки, з дурацькою мелодією на мобілці і цілком невигаданими, осмисленими і особливими очима.
Я що хотіла сказати? Якщо раптом стрінете мене на вулиці - привітайтеся, будь-ласка, познайомимося, бо це все ж таки круто - запах рожевого лінору від сорочки...
Коментарі
Останні події
- 17.05.2024|14:06Оголошено короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 10.05.2024|18:25ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Сергія Руденка "Анатомія ненависті. путін і Україна"
- 07.05.2024|08:2711-12 травня у Львові відбудеться Coffee, Books & Vintage Festival #4
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова