Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок

Авторська колонка

Недостатність

Виявляється, знамените Вавилонське стовпотворіння мало причиною не появу багатьох мов. Стародавні мешканці Вавилону продовжували говорити арамейською, але при цьому перестали розуміти один одного, оскільки стали владати в одні й ті самі слова різний зміст.

Ця версія стала мені в пригоді саме сьогодні, коли якось дуже гостро і дуже особисто стала відчуватися комунікативна недостатність. Її прояви – втрата мотивації будь-що писати чи говорити публічно. Протягом останніх 20-ти років незмінно відчував справжніcть і значущість публічно мовленого (написаного) слова. А останнім часом це відчуття зникло. Це не тільки індивідуальний досвід. Це враження від чужих публікацій на «Ураїнській правді», це досвід участі в різноманітних круглих столах (які давно вже замінили нормальні наукові конференції), це досвід власних статей у фахових (визнаних ВАКом!) наукових журналах. Впродовж останніх років виросло і зміцніло відчуття того, що ти говориш і пишеш у порожнечу. Нема не просто відгуку. Втратилося відчуття, що твоє слово реально змінює життя навколо.

Є версія, що справжня, не затруєна імітацією, політкоректністю і політтехнологією комунікація перемістилася в блогосферу. Але огляди ЖЖ, які дуже доречно запровадив “Буквоїд”, свідчать, що на питання «єсть лі жизнь в livejournal» чесної відповіді не існує. Або вона не дуже чесна. Словом, туди мені не хочеться.

Для когось нинішня ситуація в публічних комунікаціях – це, мабуть, шанс. Можна безкарно, і навіть з комерційним успіхом видавати книжки, робити іміджеві інтерв’ю, створювати інформаційні приводи. Ринок має запас інерційності, ти говориш у порожнечу, але ще можеш когось переконати в тому, що це спрацьовує. І ти працюєш у виборчих штабах, створюєш видання і телепередачі, продукуєш меседжі і розцяцьковуєш бренди. Поки стає очевидним, що все пішло в порожнечу, ти вже перескочив на іншого коня, у тебе вже інше замовлення. Професіонал тобі скаже, що це нормально, мовляв, треба крутитися, так влаштований цей ринок. Непрофесіонал скаже: так влаштоване життя...

А я собі думаю, як їм було там, у Вавилоні після змішення мов? Ну, ясно, що вежу будувати перестали, але ж це не вирішило усіх проблем. Мабуть, усі мовчки розійшлися хто куди – завели хазяйство, понароджували дітей, по вихідних грали з сусідами в карти. Для всього цього можна цілком обходитися жестами.

А книжковий ринок тимчасово занепав. Аж поки не стали видавати мемуари учасників Вавилонського стовпотворіння.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата


Партнери