Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Вбити за «Молодість»
Наталя Паняєва. «Вакансія на вбивцю»», К.:, Зелений Пес, 2007. – 298 с.
Жанр: детективна історія про опанування українськими митцями мистецтва вбивати
Очевидно, авторка цього роману добре знає теорію написання потенційного бестселера. В неписаних правилах значиться: якщо пишеш детектив, місце вбивства та спосіб убивства самі по собі повинні інтригувати. Згадайте хоча б «Код да Вінчі», майстерно сконструйований шедевр масової літератури третього тисячоліття: труп ученого на початку роману знаходять у Луврі. Або класичний уже детектив теоретика масової культури Умберто Еко «Ім’я троянди»: серія вбивств у віддаленому середньовічному монастирі. Перелік можна продовжити, та головне ви зрозуміли: на початку детективної історії потрібна заявка на загальну атмосферу.
Таким чином, Наталя Паняєва не помилилася, вигадуючи місце і час злочину для свого детективу «Вакансія на вбивцю»: дні проведення міжнародного кінофестивалю. І загалом їй вдається тримати навіть такого досвідченого споживача детективів, як ваш автор, у напрузі. Швидше, тут читач матиме справу не стільки з загадкою, скільки з інтригою: чи вдасться злочинцю уникнути кари. Такий собі Віталій Гаранджа, який, як ми вважаємо до останніх сторінок роману, задушив молоду дівчину, старанно замітає сліди. Ситуацію ускладнює фотограф-алкоголік Геннадій Калач, котрий, як він думає, випадково зняв убивцю на місці скоєння злочину і тепер шантажує його.
До чого в цій історії журналіст із біблійним іменем Авенір та колгоспним прізвищем дейкало, ми не знаємо і, мабуть, знати не хочемо: заявлений авторкою як головний герой-сищик, він постійно перебуває десь на околиці сюжету і справді заважає стежити за тим, як кільце довкола Гаранджі стискається і як він, борсаючись, мов пташка в сільцях, починає мимоволі сіяти довкола себе смерть. Чесне слово, без Авеніра Дейкала та його друга, майора міліції Миколи Дементія (це не подвійне ім’я, Дементій – прізвище) читати книжку набагато цікавіше. Авторка не відкрила Америки: негативні персонажі виписувати завжди простіше. Їх можна робити не такими пласкими, як Дементій, Авенір і його подруга Руся. Як ви зрозуміли, погані хлопці пані Паняєвій вдалися краще. Та й до розв’язки авторка підвела елегантно, хоча викриття справжнього убивці білявки Жанни вийшло недостатньо ефектним. Все б нічого, якби…
Помилка Наталя Панаєвої в тому, що для практичного втілення теорії написання потенційного бестселеру вона обрала не ту країну. Бо вбивство на Канському фестивалі – це класно та чіпляє. Маніяк, котрий хоче зірвати церемонію вручення «Оскарів» - вже подих перехоплює. Навіть під час «Берлінале» теоретично можна когось таємниче грохнути. Але вбивство в Києві, під час проведення кінофестивалю «Молодість», та ще й описування чвар, що виникають між акторами та продюсерами в українському кіно… «Я вас умоляю!» - так коментує подібні вигадки один мій добрий знайомий, український митець.
Справді, мені теж дуже хочеться, аби в середовищі українських митців відбувалися шекспірівські пристрасті, які могли б відобразитися в якому-небудь детективні, щось на кшталт «Реквієму» Олександри Марининої чи навмання взятого роману американки Джекі Колінз із серії про походеньки такої собі Лакі Сантанджело в нетрях Голівуду. Київський Будинок кіно за життєдайною енергетикою та творчою атмосферою нагадує хіба що Спілку письменників України. Єдина відмінність – у Будинку кіно справді проводять кінофестивалі та нагороджують стрічки, які за межами фестивалів пересічний глядач ніколи не побачить. Тому Будинок кіно і «Молодість» як місце для інтриг, м’яко кажучи, не канають. Ну а коли підлий продюсер Віталій Гаранджа спокушає актрису Жанну фразою: «Думаю, ви могли б отримати роль у моєму наступному фільмі», я, людина, трошки причетна до українського кіновиробництва, голосно сміюся. Правда, тут же поправляю себе: очевидно, Віталій – продюсер артхаусного короткометражного кіно, яке в Україні часом знімається для фестивальних потреб. Ну, тоді в Жанни зовсім нема амбіцій, раз її можна спокусити роллю в артхаусі, який мало хто побачить…
Словом, українські митці не вбивають. А якщо і вбивають, то не за таких обставин. Фестиваль «Молодість» - не надто знакова подія, аби під час нього могли коїтися злочини. Навіть якщо авторка пропонує читачам умовні декорації та бажані для неї обставини.
Оцінка **** (-)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Привид бродить по музею
- Слюсар любить білі колготки
- Статеві збочення українського політикуму
- Італійська народна казка
- Кокотюха Андрій
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві