Re: цензії
- 23.01.2026|Віктор Палинський…І знову казка
- 23.01.2026|Ніна БернадськаХудожніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
- 20.01.2026|Ігор ЧорнийЧисті і нечисті
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Всматриваясь в отражение
Вышел новый роман Ларисы Денисенко.
В харьковском издательстве "Клуб семейного досуга" вышел новый роман Ларисы Денисенко "Отзвук" ("В?длуння"). Исторический детектив с неожиданной развязкой и зеркальной — в прямом и переносном смысле — композицией рекомендует ИННА БУЛКИНА.
В одно прекрасное утро немецкая девушка Марта неожиданно узнает о смерти деда. Всю свою жизнь она думала, что дед погиб в 1943-м под Житомиром, но вдруг оказывается, что нет, он умер буквально вчера, и все это время находился по соседству, в лечебнице для душевнобольных. Итак, у Марты было два деда, вернее один, но страдавший раздвоением личности: в первой жизни он был арийским бароном, правоверным нацистом, а во второй — сумасшедшим стариком, вообразившим себя евреем. Роман начинается и заканчивается в Берлине, но действие его происходит в Украине, куда Марта отправляется в надежде понять, что же произошло там, под Житомиром, как оборвалась жизнь немецкого барона, почему, подобно зеркалу, разбилось его сознание, и появился второй человек — больной старик из психлечебницы. Разбитое зеркало — ключевой образ: герои постоянно видят себя в его осколках, у Марты появляется украинский двойник по имени Марат, а в конце романа она смотрит на себя в зеркало, и ее отражение удваивается, как удваивается и она сама, но уже совершенно нормальным, естественным образом — героиня узнает о том, что беременна.
Лариса Денисенко — отличная рассказчица, и "Отзвук" ей удался, разве что обложка подкачала. На прилавке эта книжка безнадежно теряется, и спасти ее может только имя автора.
А у Ларисы Денисенко, в самом деле, успешное писательское имя, с некоторых пор она перестала восприниматься только как телеведущая и автор колонок в глянцевых журналах. Тем не менее, всерьез о ней пишут редко, и если здесь есть проблема, то это проблема не Денисенко, а нашей литературной ситуации.
Сейчас в Украине ратуют за полноценную литературу с большими тиражами и массовым читателем. Такая литература невозможна без беллетристики, но как раз беллетристики мы и стесняемся. Похоже, главная задача наших писателей заключается в том, чтобы убедить всех вокруг, что никакие они не беллетристы, а остросоциальные авторы и культовые интеллектуалы. В этом смысле Лариса Денисенко никогда не пыталась казаться кем-то еще, кроме самой себя: пишет ли она журнальную колонку или роман,— она прежде всего рассказывает историю.
У нашей женской прозы много лиц, она бывает забавна, бывает истерична, бывает претенциозна и вульгарна. Порой кажется, что проза Ларисы Денисенко не имеет собственного выражения: она обманчиво легка и ненавязчиво умна, она слишком естественна, чтобы выделяться из общего ряда. Но это, в конце концов, как доказала новая книга писательницы, и делает ее ни на кого не похожей.
ИННА БУЛКИНА
Додаткові матеріали
- Лариса Денисенко написала роман про діда-нациста
- Лариса Денисенко. «Відлуння: від загиблого діда до померлого»
- Лариса Денисенко: «Коли поезія відлунює почуттями, вона, на мій погляд, гарна»
- Кіно і німці від Лариси Денисенко
- Лариса Денисенко: «В мене є автограф Оскара Уайльда…»
- Лариса Денисенко. Про депутатів
- Лариса Денисенко стояла в черзі за автографом Віталія Жежери
- Лариса Денисенко: Роздратування - поглинач часу, енергії та запусковий механізм сварок
Коментарі
Останні події
- 24.01.2026|08:44«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 23.01.2026|18:01Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
- 23.01.2026|07:07«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 22.01.2026|07:19«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
- 20.01.2026|10:18У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
- 20.01.2026|09:54Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
